БПЛА Мерлін: характеристики розвідника Мерлін-ВР

БПЛА Мерлін у публічному просторі майже завжди означає російський розвідувальний апарат Мерлін-ВР: крилату машину з розмахом крил близько 4,9 м, заявленим часом польоту до 10 годин і оптикою, розрахованою на виявлення цілей і коригування артилерії. Його розробляє смоленське АТ «НІІ СТТ», експериментальний зразок показали 28 вересня 2021 року, а вже в червні 2022-го перший підтверджений екземпляр збили Сили оборони України.

За відкритими даними, це не масовий «Орлан», а дорожчий і рідкісніший розвідник. Орієнтовна вартість однієї машини — близько 300 тисяч доларів, окремі оцінки піднімають діапазон до 300–500 тисяч залежно від комплектації. Для початківця важливо одразу розвести поняття: військовий Мерлін-ВР і цивільні 3D-друковані корпуси з назвою «Merlin» — різні апарати з різною масою, двигуном і завданнями.

Нижче — перевірені характеристики, те, що знайшли в уламках, логіка бойового застосування станом на 2026 рік і практичні орієнтири, як цей клас розвіддронів виявляють і збивають.

Хто розробив Мерлін-ВР і коли він з’явився на фронті

Розробник — Науково-дослідний інститут сучасних телекомунікаційних технологій у Смоленську (АТ «НІІ СТТ»). Апарат згадують як розвиток лінійки Merlin-21БМ. Презентація відбулася 28 вересня 2021 року. У російських матеріалах його позиціювали як «експериментальний» розвідник із гібридною силовою установкою й малою акустичною помітністю. Після перших втрат ця теза не підтвердилася в тому вигляді, у якому її подавали.

Перше публічно зафіксоване збиття датоване 16 червня 2022 року. Відтоді Мерлін-ВР періодично з’являється в зведеннях: Лиманський, Херсонський, Миколаївський, Запорізький напрямки. У 2025–2026 роках його знищували як класичні засоби ППО, так і зенітні FPV-перехоплювачі підрозділів Сил безпілотних систем. Машина не стала «масовим дешевим оком», але й не зникла з арсеналу: її тримають там, де потрібне довге барражування й якісніша оптика, ніж у базового Орлана-10.

У реєстрі воєнних санкцій ГУР апарат класифіковано як розвідувальний, із прив’язкою до АТ «НІІ СТТ» і пов’язаної назви «Скарабей-БН». Дані сторінки оновлювалися щонайменше станом на травень 2026 року. Це корисно як орієнтир по виробнику, а не як повний технічний паспорт: цифри там зведені із заяв виробника й трофейних аналізів.

Технічні характеристики БПЛА Мерлін-ВР

Конструкція — класичний літак із прямим крилом великого розмаху. Така схема дає енергетичну ефективність і час у повітрі, але вимагає катапульти на зльоті й парашутної посадки. Робоча висота, за зведеними даними, 450–2500 м; максимальна — близько 4500–5000 м. Швидкість 70–140 км/год дозволяє довго триматися над районом, а не «пролітати крізь нього».

Джерела зведених параметрів: сторінка апарата в реєстрі ГУР і відкриті технічні огляди українських медіа, зокрема матеріали fakty.com.ua. Цифри «дальності 600 км» у рекламних описах варто читати окремо від радіуса стійкого зв’язку.

Заявлена дальність польоту до 600 км і радіус стійкого каналу — різні величини. Російські розрахунки в 2025–2026 роках публічно називали 150–200 км «з повним зв’язком», інколи до 260 км після модернізації каналів.

Це типова пастка для читача характеристик. Літак може мати запас пального на сотні кілометрів, але розвідка без якісного відеоканалу й телеметрії втрачає сенс. Тому для оцінки загрози корисніше дивитися не на максимальну «паспортну» дальність, а на те, з якої глибини апарат реально видає координати.

Оптика, «гібрид» і те, що показали уламки

Сильна сторона Мерлін-ВР — не планер, а підвіс. У відкритих розборах 2022 року волонтер Павло Кащук зафіксував французьку тепловізійну матрицю Lynred (Ulis) PICO1024 з роздільністю 1024×768 і елементи ізраїльської оптики. Камеру описують як денну з великим збільшенням плюс інфрачервоний канал. Російські джерела говорять про роботу оптики на відстані до 30 км; окремі оператори уточнювали, що з висоти близько 5 км «дивляться вперед» приблизно на 15 км. Обидві цифри сумісні, якщо розрізняти максимальну дальність виявлення великого контрастного об’єкта і комфортну дальність ідентифікації.

Паливний бак у збитому зразку виявився звичайною пластиковою каністрою з ручкою. Це дешевше за інтегрований бак і простіше в польовому ремонті, але виглядає саме як серійний компроміс, а не «преміум-платформа». У тому ж розборі гібридної силової установки не знайшли: стояв двигун внутрішнього згоряння. Російські тексти й далі інколи повторюють формулу «гібрид = тихіше», тож її варто сприймати як маркетингову, доки конкретний борт не підтверджено розбором.

Імпортна оптика пояснює ціну. Матриця такого класу дорожча за типову камеру «Орлана», і саме вона робить Мерлін-ВР цінним для коригування. Водночас залежність від іноземних компонентів — вразливість логістики під санкціями: заміна матриці чи об’єктива складніша, ніж заміна планера.

Що апарат робить у ланцюгу «розвідка — удар»

Типове завдання виглядає так. Розрахунок вивозить розібраний планер і катапульту ближче до лінії, збирає машину, запускає її в автоматичному або напівавтоматичному режимі. Оператор шукає техніку, пункти управління, позиції артилерії, логістику. Координати йдуть на командний пункт, далі — РСЗО, ствольна артилерія або ударні дрони. Іноді сам розвідник використовують як ретранслятор для FPV, збільшуючи їхній радіус. Саме ця роль — «очі плюс місток зв’язку» — небезпечніша за сам факт польоту великого крила.

• Автоматичний маршрут. Апарат летить за точками, камера сканує смугу. Корисно для моніторингу великих ділянок, коли оператор не може безперервно «водити» джойстиком.
• Напівавтомат і ручне наведення. Оператор утримує ціль, знімає координати, фіксує результат удару. Тут цінність оптики максимальна.
• Нічна робота. Тепловізійний канал дозволяє бачити техніку за теплом навіть коли денна камера вже «сліпа».

Після такого списку варто додати обмеження. Велике крило й бензиновий мотор не роблять машину невидимою. На малій висоті її чути й видно; на великій її ловлять радіолокація, оптичні пости й спеціалізовані перехоплювачі. Висота 4–5 км рятує від кулемета, але не від продуманої системи ППО й полювання FPV.

Порівняння з Орлан-10 і Орлан-30

Найчастіше Мерлін-ВР ставлять поряд з орланівською лінійкою, бо це той самий клас: тактичний розвідник літакового типу з ДВЗ. Різниця — у ціні, рідкості й якості підвісу, а не в «магічній» схемі.

Цифри вартості для Орланів у відкритих джерелах «плавають», тому в таблиці вони подані як порядок величин, а не як прайс. Для практики важливіше інше: втрата Мерлін-ВР болючіша фінансово, зате Орлан-10 росіяни можуть відновлювати швидше. Звідси різна тактика полювання: на масовий тип працює конвеєр перехоплень, на рідкісний — окреме відстеження маршрутів запуску й каналів.

Як його збивають і де слабкі місця

Хроніка втрат неперервна з 2022-го. Після першого трофея були епізоди 2023–2024 років на півдні й сході, збиття зенітними FPV у вересні 2024-го, знищення на Лиманському напрямку у квітні 2025-го вартістю «понад 300 тисяч доларів», серії втрат у 2026-му — зокрема кілька апаратів у районі Гуляйполя силами СБС. Це не повний реєстр, а підтвердження простої тези: висота й ціна не гарантують виживання.

Найуразливіші фази польоту — зліт із катапульти, набір висоти й парашутна посадка. Саме тоді великий планер повільний, передбачуваний і ближчий до землі.

Слабкі місця, які повторюються в troфейних описах і бойових епізодах:

1. Розмір і силует. Майже п’ять метрів крила добре видно оптичним спостерігачам і камерам інших БпЛА, коли машина знижується або працює не на стелі.
2. Акустика ДВЗ. Без реального гібрида тиша залишається відносною. На малій висоті мотор видає апарат раніше за візуальний контакт.
3. Канал управління. Модернізації зв’язку зменшують ефект РЕБ, але не скасовують його. Втрата відео перетворює дорогий розвідник на «літак, що просто літає».
4. Логістика запуску. Катапульта, розрахунок, транспорт розібраного крила — це група людей і техніки, яку можна виявити окремо від самого борта.
5. Ціна компонентів. Імпортна матриця робить ремонт і серію дорожчими. Кожна підтверджена втрата б’є не лише по «цифрі в доларах», а по дефіцитному підвісу.

У нашій практиці роботи з відкритими відео збиттів повторюється один сценарій: розвідник помічають не «голим оком із окопу», а зв’язкою постів спостереження, радіотехнічних засобів і чергових перехоплювачів. FPV-зенітка закриває нішу, яку раніше залишали лише ракетним комплексам: відносно дешевий засіб проти дорогої цілі на середній висоті.

Чим БПЛА Мерлін не є: щоб не плутати назви

Пошук за словами «бпла мерлін» змішує щонайменше три різні речі. Перша — військовий Мерлін-ВР, про який ідеться в цій статті. Друга — 3D-друковані корпуси цивільного/напівсаморобного літака з розмахом крила близько 2560 мм, які продають в Україні як «Merlin»; у них електромотори, інша маса й інша дальність у любительських конфігураціях. Третя — гербіцид «Мерлін» і навіть ракетний двигун SpaceX Merlin, які до безпілотника не стосуються.

Для початківця правило просте. Якщо в тексті є катапульта з гумовим джгутом, розмах близько 5 м, 10 годин польоту й ціна сотень тисяч доларів — це Мерлін-ВР. Якщо корпус із PLA, два електродвигуни 2814 і «дальність 342 км у рекомендованій конфігурації» — це інший ринок і інша машина. Плутанина народжує помилкові очікування щодо загрози й так само помилкові очікування щодо «українського Мерліна» як серійного військового аналога.

Практичні орієнтири для тих, хто відстежує такі цілі

Розвідувальний дрон цього класу рідко працює сам. Його поява означає, що хтось збирається стріляти точно, а не «по квадрату». Тому протидія починається не з ракети, а з дисципліни маскування: менше відкритих стоянок техніки вдень, менше теплових контрастів уночі, коротші вікна переміщення, коли ворожий борт уже в повітрі.

Корисний мінімум, який випливає з реальної експлуатації таких апаратів:

• Фіксувати не лише сам БпЛА, а напрямок приходу й імовірний сектор запуску: катапульта не з’являється з повітря.
• Не оцінювати загрозу лише за «максимальною висотою 5 км». Робоча оптика часто ефективніша на 1–2,5 км, де деталізація краща.
• Вважати дорогий розвідник пріоритетною ціллю саме через оптику, а не через планер. Збитий борт без цілої матриці все одно дає інженерні висновки.
• Очікувати, що частина бортів після 2024–2026 років має стійкіші канали й може підсвічувати роботу ударних FPV як ретранслятор.

Для цивільного читача головне не «як зібрати аналог», а як читати новину: Мерлін-ВР — це дорогий очі артилерії, а не універсальний ударний дрон і не масовий коптер.

Станом на 2026 рік апарат залишається в строю саме тому, що закриває вузьку нішу: довше за типовий малий розвідник, з кращим тепловізором, ніж у дешевих серій, і все ще дешевший за важкі комплекси. Його історія на війні проти України — це історія розриву між презентацією 2021 року і трофейним розбором 2022-го, між паспортними 600 км і реальними 150–200 км каналу, між обіцяним «гібридом» і звичайним ДВЗ. Саме ці розриви варто тримати в голові, коли наступного разу в зведенні знову з’явиться коротке «знищено БПЛА Мерлін».