Інфляція 10%: як українцям захистити заощадження від знецінення

Річна інфляція в Україні досягла 10%. Гроші українців поступово втрачають купівельну спроможність, а звичайні заощадження без відсотків уже не рятують від зростання цін. Експерти радять розглянути гривневі депозити зі ставками до 17,5% річних. Після сплати податків вони можуть дати близько 13,5% доходу й за певних умов навіть невеликий реальний прибуток.

Про це розповів віцепрезидент Асоціації українських банків Сергій Мамедов. За його словами, інфляція впливає не лише на щоденні витрати, а й на реальну вартість накопичених коштів.

Що означає інфляція 10% і як вона б’є по кишені

За підсумками вересня річна інфляція становила 10%. Загальний рівень споживчих цін порівняно з вереснем 2025 року зріс на десяту частину. Умовний набір товарів і послуг, який торік коштував 1000 грн, тепер обходиться приблизно у 1100 грн.

Щоб зберегти попередній рівень споживання, доводиться витрачати більше. Це стосується і заощаджень. Якщо людина тримала 100 тис. грн готівкою протягом року, номінальна сума не змінилася. Проте її купівельна спроможність зменшилася. Товари, які раніше можна було купити за 100 тис. грн, тепер коштують у середньому 110 тис. грн. Для тих самих покупок не вистачає близько 10 тис. грн.

Важливо розрізняти річну та місячну інфляцію. Річний показник показує зміну цін порівняно з відповідним місяцем попереднього року. Місячний відображає подорожчання чи здешевлення лише за останній місяць. У вересні 2026 року споживчі ціни зросли на 2,1% порівняно із серпнем. У серпні місячна інфляція становила лише 0,1%.

Офіційний показник не означає, що всі товари та послуги подорожчали рівно на 10%. Ціни змінюються нерівномірно. Одні категорії дорожчають швидше, інші навіть дешевшають. У вересні зафіксували такі зміни порівняно із серпнем:

• яйця подорожчали на 43,6%;
• освітні послуги — на 17,4%;
• одяг і взуття — на 8,5%;
• овочі подешевшали на 2,3%;
• фрукти — на 5,7%.

Особиста інфляція кожної родини може сильно відрізнятися від офіційної статистики. Якщо значна частина бюджету йде на продукти, різке подорожчання окремих товарів відчувається особливо гостро. Сім’ї, які оплачують навчання дітей, помічають більше зростання витрат через освітні послуги. Офіційна інфляція розраховується на основі споживчого кошика з різною вагою категорій. Загальний показник відображає середню зміну цін в економіці, але не характеризує витрати кожної людини точно. Мамедов радить оцінювати інфляцію не лише за офіційними цифрами, а й з огляду на структуру власних витрат.

Однією з головних причин інфляційного тиску залишаються наслідки повномасштабної війни. Російські обстріли, пошкодження енергетичної інфраструктури, перебої з електропостачанням і необхідність автономної роботи підприємств збільшують витрати бізнесу. Компанії купують генератори, пальне, системи резервного живлення, оплачують додаткову логістику та заходи безпеки. Усі ці витрати впливають на собівартість продукції. Частина їх перекладається на кінцевого покупця через підвищення цін.

Ще одним чинником є валютний курс. Україна імпортує значну кількість товарів, обладнання, комплектуючих і сировини, тому зміна вартості іноземної валюти впливає на внутрішні ціни. Базова інфляція у вересні становила 8,8% у річному вимірі та 2% за місяць. Цей показник дозволяє оцінити стійкіші тенденції подорожчання, адже під час розрахунку виключають категорії, ціни на які сильно залежать від сезонності чи адміністративного регулювання. Сезонне здешевлення овочів завдяки новому врожаю не обов’язково означає зменшення загального інфляційного тиску. Одночасно можуть дорожчати промислові товари, транспорт, оренда та послуги. Саме базову інфляцію Національний банк враховує під час оцінювання ситуації та рішень щодо монетарної політики.

Як захистити заощадження: депозити та інші варіанти

За умов прискорення інфляції спосіб зберігання грошей набуває особливого значення. Якщо заощадження просто лежать удома або на рахунку без відсотків, номінальна сума залишається незмінною, але реальна вартість поступово зменшується. Одним із доступних способів частково чи повністю компенсувати інфляційні втрати залишаються гривневі банківські депозити. За словами Мамедова, максимальні ставки за окремими програмами наразі можуть досягати 17,5% річних. Ця ставка — дохідність до сплати податків.

В Україні відсотки за банківськими депозитами оподатковуються за сукупною ставкою 23%. З них 18% становить податок на доходи фізичних осіб, а 5% — військовий збір. Фактична номінальна дохідність депозиту зі ставкою 17,5% після оподаткування становитиме приблизно 13,5% річних. Розглянемо приклад із вкладом у 100 тис. грн на один рік:

Якщо людина розмістить 100 тис. грн на депозиті під 17,5% річних, за рік їй нарахують 17 500 грн відсотків. Після сплати податків чистий дохід становитиме 13 475 грн, а загальна сума коштів — 113 475 грн. Якщо інфляція протягом цього року становитиме 10%, такий депозит дозволить не лише компенсувати знецінення грошей, а й отримати невеликий реальний дохід. 13,5% номінальної дохідності після податків не означає 13,5% реального прибутку. З урахуванням інфляції 10% реальна дохідність вкладу становитиме приблизно 3,2%.

Це лише умовний приклад. Фактична дохідність залежатиме від ставки конкретного банку, строку розміщення коштів, порядку виплати відсотків та рівня інфляції протягом періоду дії депозиту. 10% — уже зафіксований річний показник інфляції за вересень, а не гарантований прогноз на наступні 12 місяців.

Обираючи депозит, варто оцінювати не лише максимальну рекламовану ставку, а й конкретні умови договору. Важливо перевірити, на який строк банк пропонує розмістити кошти, чи можна достроково повернути вклад, як часто виплачуються відсотки та чи передбачена їхня капіталізація. Окремо потрібно з’ясувати, чи діє максимальна ставка протягом усього строку, чи вона доступна лише за виконання додаткових умов. Підвищена дохідність може пропонуватися тільки для нових коштів, великих сум або вкладів на визначений строк без можливості дострокового розірвання договору.

Не варто розміщувати всі доступні гроші на довгостроковому депозиті, якщо вони можуть знадобитися найближчим часом. Частину заощаджень доцільно залишати у вільному доступі для непередбачених витрат. Серед інших інструментів збереження коштів українці можуть розглядати державні облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Вони мають інші умови дохідності, оподаткування та дострокового продажу, тому порівнювати їх із депозитами потрібно з урахуванням усіх витрат і ризиків.

Універсального способу повністю захистити гроші від інфляції не існує. Навіть висока відсоткова ставка не гарантує реального прибутку, якщо ціни зростатимуть швидше, ніж дохідність обраного фінансового інструменту. За даними джерела, до кінця 2026 року продукти харчування в Україні можуть подорожчати щонайменше на 10% через зростання вартості пального та ослаблення гривні. Ще суттєвіше можуть зрости ціни на ліки та імпортні товари, а найбільше фінансове навантаження відчують пенсіонери з мінімальними виплатами.