Види ракет РФ: балістичні, крилаті та гіперзвукові системи

Російська Федерація застосовує широкий спектр ракетних систем різного базування та призначення. Основу ударного потенціалу складають балістичні ракети комплексу «Іскандер-М», крилаті ракети повітряного та морського базування (Х-101, «Калібр»), а також адаптовані протикорабельні системи на кшталт «Онікс» і гіперзвукові «Циркон».

Класифікація цих засобів базується на типі траєкторії, способі запуску та характеристиках польоту. Балістичні ракети рухаються переважно за балістичною траєкторією з високою швидкістю на кінцевій ділянці, крилаті летять на низькій висоті з використанням підйомної сили крила, а гіперзвукові поєднують елементи обох підходів.

Станом на жовтень 2026 року, за оцінками Головного управління розвідки Міноборони України, запаси балістичних ракет сягають до 700 одиниць, а крилатих — кількох тисяч. Виробничі потужності дозволяють випускати понад 200 ракет різних типів щомісяця.

Класифікація ракет РФ за типом траєкторії та призначенням

Ракетне озброєння РФ поділяють за кількома основними ознаками: типом траєкторії польоту, дальністю, місцем базування та бойовою частиною. Найбільш практична класифікація для розуміння застосування проти України — поділ на балістичні, крилаті та гіперзвукові/аеробалістичні системи.

Балістичні ракети (наприклад, 9М723 комплексу «Іскандер-М») набирають висоту, а потім рухаються за балістичною траєкторією. На кінцевій ділянці вони можуть маневрувати, що ускладнює перехоплення. Крилаті ракети (Х-101, 3М14 «Калібр», 9М728 «Іскандер-К») використовують турбореактивний двигун і крило, летять на висоті від кількох десятків до кількох сотень метрів і можуть огинати рельєф.

Окрему категорію складають ракети, спочатку розроблені як протикорабельні («Онікс», «Циркон»), які адаптували для ударів по наземних цілях. Також застосовують ракети комплексів С-300ПМ і С-400 (РМ-48У), переобладнані під наземні цілі. За призначенням виділяють тактичні/оперативно-тактичні системи для ураження об’єктів на глибині до кількох сотень кілометрів і стратегічні крилаті ракети великої дальності.

Балістичні ракети: Іскандер-М та адаптовані системи

Основною балістичною ракетою оперативно-тактичного рівня є 9М723 комплексу 9К720 «Іскандер-М». Це одноступенева твердопаливна ракета довжиною близько 7,2 м, стартовою масою приблизно 3,8 т і масою бойової частини 450–480 кг. Офіційно заявлена дальність становить до 500 км, хоча оцінки базової версії 9М723-1 від української розвідки вказують на близько 390 км. Розробляється модернізований варіант із прогнозованою дальністю 550–700 км.

Ракета здатна маневрувати на кінцевій ділянці траєкторії, що ускладнює перехоплення системами ППО. Бойова частина може бути осколково-фугасною, касетною, проникаючою або спеціальною. Комплекс базується на самохідній пусковій установці і дозволяє швидко розгортатись.

Окремо використовують ракети РМ-48У, створені на базі зенітних ракет комплексів С-300ПМ і С-400. Їх адаптували для ударів по наземних цілях. Запаси оцінюються приблизно у 400 одиниць, а щомісячне виробництво — близько 40 ракет. Такі системи мають меншу точність порівняно з спеціалізованими балістичними ракетами, але застосовуються масовано.

За даними ГУР на жовтень 2026 року, запас ракет «Іскандер-М» становить близько 115 одиниць, а щомісячне виробництво сягає до 65 штук. Це один із пріоритетних напрямків виробництва.

Крилаті ракети: Х-101, Калібр та Онікс

Крилаті ракети становлять основу масованих ударів по тилових об’єктах. Найпоширеніша — Х-101 (повітряного базування). Це дозвукова ракета з турбореактивним двигуном, дальністю до 5500 км (практична дальність для ударів по Україні менша), стартовою масою 2200–2400 кг і масою бойової частини близько 400–480 кг (у модернізованих варіантах більше). Носії — стратегічні бомбардувальники Ту-95МС і Ту-160.

Ракета має систему наведення з інерціальною навігацією, корекцією за супутниковими даними та оптико-електронною корекцією на кінцевій ділянці. Під час війни її модернізували: додавали засоби РЕБ, теплові пастки та змінювали бойову частину. Щомісячне виробництво перевищує 80 одиниць.

Морська крилата ракета 3М14 «Калібр» запускається з надводних кораблів і підводних човнів. Дальність по наземних цілях становить близько 1500–2600 км, маса бойової частини — приблизно 450 кг. Запаси перевищують 450 одиниць, виробництво — близько 29 ракет на місяць. Через ефективність української ППО значну частину нових «Калібрів» направляють у стратегічний резерв.

Протикорабельна ракета П-800 «Онікс» (3М55) має надзвукову швидкість (до 2,6 Маха) і дальність до 600 км. Її модернізували для ударів по наземних цілях, збільшивши дальність і потужність бойової частини. Запаси перевищують 600 одиниць. Також застосовують радянські Х-22/Х-32, хоча їх виробництво та активне використання скоротили через проблеми з точністю.

Гіперзвукові та аеробалістичні ракети: Циркон і Кинджал

Гіперзвукова крилата ракета 3М22 «Циркон» розвиває швидкість до 7–9 Махів на окремих ділянках траєкторії. Дальність оцінюється у 600–1000 км, маса бойової частини — близько 300 кг. Спочатку це була протикорабельна система, яку адаптували для наземних цілей. Запаси перевищують 120 одиниць, виробництво залишається відносно низьким — трохи більше 30 ракет від початку 2026 року.

Аеробалістична ракета Х-47М2 «Кинджал» запускається з винищувача-перехоплювача МіГ-31К. Вона набирає високу швидкість і рухається за квазібалістичною траєкторією. Заявлена дальність — до 2000 км, маса бойової частини — близько 500 кг. Виробництво тимчасово призупинили через незадовільні показники точності, а потужності переорієнтували на класичні балістичні ракети.

Обидві системи складніше перехоплювати порівняно з дозвуковими крилатими ракетами через високу швидкість і маневреність на кінцевій ділянці. Водночас практика застосування показала, що вони не є абсолютно неперехоплюваними.

Порівняльна таблиця основних типів ракет

Основні характеристики ключових систем, які застосовує РФ, наведені нижче. Дані зібрані з відкритих джерел і оцінок розвідки; реальні показники можуть варіюватися залежно від модифікації та умов застосування.

Джерела даних: оцінки ГУР МО України (жовтень 2026), відкриті технічні характеристики та аналіз бойового застосування.

Запаси та виробництво станом на жовтень 2026 року

За оцінками Головного управління розвідки Міноборони України, Росія накопичила до 700 балістичних ракет і кілька тисяч крилатих. Російський оборонно-промисловий комплекс здатний виробляти понад 200 ракет різних типів щомісяця, з яких близько 110 — балістичні.

• «Іскандер-М»: близько 115 у запасі, до 65 на місяць.
• Х-101: місячний план понад 80, фактичне виробництво часто вище.
• «Калібр»: понад 450 у запасі, близько 29 на місяць.
• «Онікс» (модернізовані): понад 600.
• «Циркон»: понад 120.
• РМ-48У (з С-300/С-400): до 400, близько 40 на місяць.

Виробництво «Кинджалів» тимчасово призупинено через проблеми з точністю. Росія також отримує балістичні ракети KN-23/KN-24 від КНДР. Пріоритет віддається тим системам, для яких є достатньо компонентів і які можна виробляти серійно.

Поширені міфи про російські ракети та реальна ефективність перехоплення

Один із поширених міфів полягає в тому, що гіперзвукові ракети («Циркон», «Кинджал») неможливо перехопити. На практиці українська ППО неодноразово збивала такі ракети, зокрема за допомогою систем Patriot та інших засобів. Висока швидкість ускладнює перехоплення, але не робить його неможливим, особливо на певних ділянках траєкторії.

Інший міф стосується «необмежених запасів». Дані ГУР показують, що запаси окремих типів обмежені, а виробництво стикається з технічними дефектами (наприклад, проблеми зі сходом Х-101 з носіїв). Водночас Росія здатна підтримувати інтенсивність ударів за рахунок нарощування випуску пріоритетних типів і використання адаптованих систем.

Дозвукові крилаті ракети (Х-101, «Калібр») перехоплюються ефективніше, ніж надзвукові чи балістичні. Тому тактика часто передбачає комбіновані удари: одночасне застосування різних типів для перевантаження ППО.

Як змінюється тактика застосування у 2026 році

У 2026 році Росія зосереджується на виробництві 2–3 основних видів крилатих ракет і балістичних систем, для яких є компоненти. Зростає частка балістичних ракет у масованих ударах, оскільки вони складніше перехоплюються. Адаптовані протикорабельні ракети («Онікс», «Циркон») активно використовують проти наземних цілей.

Тактика включає комбіновані удари з використанням балістичних, крилатих ракет і ударних дронів. Мета — виснаження запасів ракет ППО та ураження як військових, так і цивільних об’єктів. Виробничі потужності дозволяють частково компенсувати витрати, але обмеження за компонентами змушують розставляти пріоритети.

Розуміння типів ракет, їхніх характеристик і реальних можливостей перехоплення допомагає оцінювати ризики та ефективність засобів протиповітряної оборони. Дані розвідки станом на жовтень 2026 року дають актуальну картину запасів і темпів виробництва, які безпосередньо впливають на інтенсивність ударів.