Росія хоче перетворити життя Європи на пекло гібридними атаками
Упродовж літа російські гібридні атаки дедалі ширше охоплювали територію Європи. Йдеться про застосування безпілотників, кібератаки, диверсії, підпали та порушення повітряного простору. Європейські чиновники побоюються, що за такого розвитку подій цивільні можуть стати жертвами.
Про це повідомляє джерело, яке проаналізувало низку нещодавніх інцидентів у європейських країнах і поспілкувалося з представниками влади, оборонної промисловості та служб безпеки.
Інциденти в Румунії, Німеччині та Литві
11 серпня біля узбережжя Румунії військові водолази знищили два безпілотники, що плавали неподалік газової платформи в Чорному морі. Через дев’ять днів Бухарест підняв у повітря два винищувачі F-16, щоб знищити морський безпілотник біля тієї самої платформи, де перебували сотні працівників.
Раніше того місяця німецька поліція виявила озброєний безпілотник в аеропорту Лейпцига. 15 вересня винищувачі НАТО збили безпілотник, який увійшов у повітряний простір Литви з боку Білорусі. В усіх цих випадках влада прямо вказувала на Кремль.
Останніми місяцями Москва дедалі частіше націлюється на об’єкти оборонної промисловості та логістичну інфраструктуру, пов’язані з підтримкою України. Операції проводять так, щоб уникати прямих доказів причетності Росії.
Європейські країни також фіксують кібератаки на критичну інфраструктуру, диверсії, підпали та атаки на транспортні й комунікаційні системи. У Польщі йшлося про атаки на об’єкти водо- та енергопостачання, а також лікарні. Пошкодження залізничної лінії між Варшавою та українським кордоном пов’язували з російською розвідкою.
Реакція Європи та попередження про жертви
Зростання кількості таких інцидентів не послабило європейську підтримку України. Навпаки, вони посилили заклики до збільшення витрат на оборону, тіснішої координації контррозвідки та запровадження нових санкцій.
Один зі співрозмовників джерела, близький до Кремля, заявив, що Росія прагне змусити Європу «заплатити» за підтримку України. За його словами, Москва «перетворить життя Європи на пекло за допомогою асиметричних гібридних операцій».
У країнах Балтії попереджають про дедалі серйозніші ризики для цивільного населення. Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс наголосив: «Це не гібридна війна – йдеться про вибухівку, яка може завдати шкоди. Можуть бути жертви. Люди можуть загинути». За його словами, якщо такі дії не зупинити, ситуація може загостритися.
Європейський парламент закликав ЄС визнати російські гібридні атаки можливою формою війни. Відповідну резолюцію ухвалили 16 вересня у Страсбурзі: 470 депутатів проголосували «за», 129 – «проти», ще 62 утрималися. У документі Росію названо найсерйознішою державною гібридною загрозою для Євросоюзу. Європарламент закликав ЄС перейти від реагування на такі дії до їх активного стримування, зокрема посилити захист критичної інфраструктури та скоординувати механізми реагування.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що гібридна війна Росії в Європі може бути підготовкою до прямої агресії. Під час зустрічі з жителями Влодави Люблінського воєводства він провів паралель з подіями 17 вересня 1939 року, коли радянські війська вторглися до Польщі.
