Марченко не виключив затримок зарплат через режим економії
В Україні через перехід до режиму жорсткої бюджетної економії можливі проблеми з виплатою зарплат у державному секторі. Наразі йдеться про потенційні ризики, яких уряд намагається уникнути. Для отримання міжнародного фінансування депутатам потрібно ухвалити низку законів, яких вимагають партнери.
Про це заявив міністр фінансів Сергій Марченко під час засідання Комітету Верховної Ради з питань фінансів.
«Соціальних видатків режим економії не стосується. Я сподіваюся, що до затримок зарплат не дійде, бо це буде фінансова катастрофа», — сказав Марченко. На питання, чи є така ймовірність загалом, він відповів: «Звичайно».
Подальша ситуація залежатиме від темпів надходження коштів на єдиний казначейський рахунок. Міністр припустив, що із цим можуть виникнути затримки.
Він також допустив емісію гривні. «Ми не виключаємо монетарного фінансування бюджету. Це, відповідно, девальвація гривні, інфляція та інші негативні наслідки», — зазначив Марченко.
Міністр закликав народних депутатів підтримати законопроєкти, спрямовані на виконання зобов’язань України в рамках програм фінансування від міжнародних партнерів. Серед них — законопроєкт про податки на посилки дешевше 150 євро.
Що передувало заяві міністра
1 вересня прем’єр-міністр України Сергій Корецький під час виступу у Верховній Раді оголосив, що Кабінет міністрів запроваджує жорсткий режим економії бюджетних коштів, які не йдуть на потреби оборони. Уряд планує заощадити близько 70 млрд грн і повністю спрямувати їх на фінансування Сил оборони.
За його словами, дефіцит бюджету Сил оборони станом на 1 вересня становив 27 млрд доларів. Така «діра» виникла через здорожчання війни, технологічні рішення, потребу в додатковому фінансуванні протиповітряної оборони та грошове забезпечення військових.
Корецький констатував: Україна може недоотримати значну частину з 29,5 млрд доларів від міжнародних партнерів, якщо не буде спільної роботи парламенту та уряду. Для отримання цих коштів потрібно ухвалити 44 рішення уряду та 26 законів, які вже внесені до Верховної Ради, а також 17 законопроєктів, які мають бути внесені якнайшвидше.
«Уряд зі свого боку забезпечить виконання всіх 44 рішень до 1 листопада. Прошу депутатів, незалежно від політичних вподобань, також ухвалити всі необхідні законопроєкти», — зазначив прем’єр-міністр.
Ризики недоотримання допомоги
За даними моніторингу консорціуму RRR4U, Україна ризикує недоотримати близько 4,83 млрд євро макрофінансової допомоги через 15 невиконаних індикаторів Плану України за 2025 рік і перше півріччя 2026-го. Серед них — зміни у сфері державної служби, прозорий відбір прокурорів, забезпечення незалежності наглядових рад державних підприємств, Стратегія захисту прав людини та поступова лібералізація ринків газу й електроенергії.
Частину прострочених зобов’язань Україна виконала в серпні. Зокрема, було призначено суддів Вищого антикорупційного суду, яких мали призначити ще у 2025 році. Виконання «заборгованих» індикаторів може розблокувати близько 2,8 млрд євро.
За оцінками експертів, фінансова потреба України на 2027 рік поки не закрита. Погіршення економічної ситуації може збільшити фіскальний розрив і потребу у зовнішній підтримці.
Раніше народний депутат Ярослав Железняк також представляв власну оцінку можливого недоотримання фінансування від ЄС наприкінці 2026 року. Він зазначив, що вказані суми — це оцінка можливих фінансових наслідків, а не кошти, які вже були вилучені з державного бюджету.
