Українцям не радять скуповувати їжу після ударів по складах
Міністр аграрної політики України Тарас Висоцький заявив, що масове скуповування продуктів після ударів РФ по складській інфраструктурі не потрібне. Дефіциту продовольства не очікується. Запас їжі приблизно на місяць залишається достатнім.
Ситуація із забезпеченням продовольством принципово відрізняється від 2022 року. Перебудова логістики через пошкодження складів може спричинити тимчасові затримки та подорожчання окремих товарів.
Чи варто робити великі запаси
Висоцький закликав не створювати надмірних запасів. Правила підготовки до можливих перебоїв в умовах війни не змінилися. Мати вдома базовий запас варто, однак закуповувати їжу на кілька місяців немає потреби.
«Треба мати мінімальний запас», — зазначив міністр. Підстав робити запаси більш ніж на місяць зараз немає. Українцям не радять масово скуповувати крупи, макарони, консерви та воду лише через повідомлення про пошкодження складів.
Рекомендований запас приблизно на місяць залишається актуальним. Його обсяг кожна родина визначає самостійно залежно від кількості людей і умов проживання.
Продуктів вистачає, логістика змінюється
Загроз для постачання, які могли б спричинити тривалий дефіцит, немає. Основна проблема — необхідність змінювати маршрути, використовувати інші центри зберігання та перерозподіляти товарні потоки.
Доставка окремих категорій може тривати довше. В окремих регіонах на полицях тимчасово може бути менше певних товарів. Це не означає системний дефіцит.
Потенційний вплив перебудови логістики оцінюють приблизно у 2,5% зростання вартості продовольства по країні. Це загальна макроекономічна оцінка. Конкретні товари можуть змінювати ціну по-різному через витрати на транспортування, сезонність, урожай і попит.
Якщо не враховувати зернові та олійні культури, приблизно 70-80% продовольства Україна споживає всередині країни, а 20-30% експортує. До такої продукції належать крупи, заморожені продукти, цукор, олія, молочна та м’ясна продукція, яйця й окремі фрукти.
Для зернових та олійних культур близько 25% припадає на внутрішнє споживання, а 75% — на експорт. Внутрішні потреби враховують у продовольчому балансі.
Овочі борщового набору — картопля, морква, буряк, капуста — переважно орієнтовані на внутрішній ринок. Їхній експорт незначний.
Найбільша залежність від імпорту у рибній продукції: частка імпорту перевищує 80%. Логістика через пункти перетину кордону працює. Імпорт можуть доставляти безпосередньо до місць реалізації.
Масове скуповування саме по собі здатне створити додаткові проблеми. Якщо багато людей одночасно купуватимуть значно більше товарів, ніж зазвичай, магазини можуть тимчасово зіткнутися зі зростанням попиту.
Виробники молочної продукції прогнозують можливе подорожчання на 20-25% через витрати і логістику. У Мінагрополітики дають помірнішу оцінку — близько 2,5% через перебудову доставки.
