Українців попередили про зростання цін на 10% до кінця 2026

Продукти харчування в Україні можуть подорожчати щонайменше на 10% до кінця 2026 року. Причинами економіст називає зростання вартості пального та ослаблення гривні. Ще помітніше можуть зрости ціни на ліки та імпортні товари. Найбільше фінансове навантаження відчують пенсіонери з мінімальними виплатами, переселенці та інші соціально вразливі категорії.

Про це розповів економіст, колишній радник президента України Олег Устенко в коментарі джерелу. За його словами, подорожчання торкнеться практично всіх категорій товарів. Виробники та продавці змушені враховувати збільшення витрат на транспортування, виробництво й закупівлю.

Чому продукти можуть подорожчати щонайменше на 10%

Одним із головних чинників Устенко називає зростання вартості пального. Воно впливає не лише на автомобілістів, а й на собівартість майже всіх товарів на полицях магазинів. Пальне використовують для сільськогосподарської техніки, перевезення сировини, доставки готової продукції на склади, а потім до мереж і ринків.

Навіть повністю українська продукція залежить від пального. Це стосується овочів, фруктів, молочних продуктів, м’яса та інших товарів повсякденного попиту. «Паливо є частиною будь-якої собівартості, будь-якої продукції. І неважливо, чи там йдеться про картоплю. Картоплю теж якимось чином треба довезти до ринку або до супермаркету», – пояснив Устенко.

Коли дорожчає транспортування, виробники та постачальники перекладають частину витрат на покупця. Ціни зростають навіть на товари, виробництво яких не залежить від імпортної сировини. За оцінкою економіста, продукти харчування можуть подорожчати щонайменше на 10% до кінця 2026 року. Якщо сім’я витрачає на продукти 8 тисяч гривень щомісяця, то після подорожчання аналогічний набір коштуватиме 8 800 гривень.

Окрім продуктів, суттєво можуть подорожчати імпортні товари. Їхня вартість залежить від логістики та курсу гривні. Коли національна валюта слабшає, імпортерам потрібно більше гривень на закупівлю за кордоном. Додаткові витрати відображаються на роздрібних цінах. Це стосується імпортних продуктів харчування, зокрема кави, чаю та фруктів; побутової техніки, електроніки та комплектувальних; одягу й взуття іноземного виробництва; медикаментів; а також товарів, для яких українські підприємства використовують імпортну сировину.

Фактичне подорожчання залежатиме від конкретного товару, контрактів, запасів, конкуренції та можливості стримувати витрати. За словами Устенка, імпортні товари можуть дорожчати швидше за вітчизняні. Частина українців перегляне звички та обере доступніші альтернативи. Покупці частіше братимуть продукцію українського виробництва, скорочуватимуть необов’язкові покупки або віддаватимуть перевагу дешевшим варіантам. Проте така економія може знизити якість життя. Споживачі обиратимуть не за потребами, а за фінансовими можливостями.

Найскладнішою Устенко називає ситуацію на фармацевтичному ринку. Медикаменти часто не можна просто виключити зі списку чи замінити дешевшими без урахування медичних показань. Додаткові ризики виникають через проблеми з роботою українських фармацевтичних підприємств. Частина виробників може зіткнутися з труднощами у виготовленні або зберіганні продукції. Якщо внутрішнє виробництво скоротиться, потребу доведеться покривати імпортом. Закупівля за іноземну валюту в умовах девальвації гривні створить додатковий тиск на ціни. «Проблеми буде з фармацевтичною продукцією, оскільки частина наших підприємств не зможе працювати або зберігати продукцію. У такому разі доведеться збільшувати обсяги імпорту. На тлі девальвації гривні ціна на фармацевтичну продукцію буде збільшуватися», – зазначив економіст.

Подорожчання особливо відчутне для тих, хто регулярно купує медикаменти і не може відкласти лікування. Насамперед ідеться про пацієнтів із хронічними захворюваннями, людей старшого віку та тих, хто потребує тривалої терапії.

Ослаблення гривні прискорює інфляцію. Найпомітніше вплив відчувається на товарах, які Україна імпортує або виробляє з закордонних компонентів. Якщо компанія закуповує товар за долари чи євро, після зростання курсу їй потрібно більше гривень на ту саму партію. Наприклад, товар за 100 доларів за курсу 40 грн коштує 4 000 гривень. За курсу 44 грн — уже 4 400 гривень. Витрати імпортера зростають на 400 гривень, або на 10%. Це без урахування доставки, мита, зберігання та націнки. Девальвація не завжди призводить до миттєвого пропорційного підвищення роздрібних цін.

Наслідки подорожчання особливо відчутні для українців із невисокими доходами. Значна частина їхнього бюджету вже йде на харчування, комунальні послуги та медикаменти. Такі люди мають менше можливостей скоротити необов’язкові витрати. Економіст вважає, що держава має насамперед підтримувати соціально вразливі категорії: внутрішньо переміщених осіб, пенсіонерів із мінімальними виплатами, одиноких матерів та людей з інвалідністю. Саме ці групи потребують першочергової уваги, оскільки зростання вартості базових товарів може суттєво погіршити їхнє становище.

Раніше джерело повідомляло, що через російські атаки та дефіцит складських приміщень в Україні можуть зрости ціни насамперед на м’ясо, молочну продукцію, рибу, морозиво та заморожені напівфабрикати. Ці товари потребують спеціальних умов зберігання. Логістичні витрати бізнесу можуть збільшитися на 30-40%, однак це не означає аналогічного подорожчання товарів.