НБУ прогнозує інфляцію близько 10% до кінця 2026 року

Українцям не варто очікувати загального здешевлення товарів і послуг до кінця 2026 року. Національний банк України оновив економічний прогноз 25 серпня і попередив про прискорення інфляції приблизно до 10%. На ціни додатково тиснутимуть витрати на електроенергію, пальне, логістику та зростання зарплат.

За останні 12 місяців споживчі ціни вже зросли на 7,7%. Навесні та на початку літа темпи подорожчання частково стримали завдяки новому врожаю овочів і фруктів. Цей фактор не здатен надовго утримувати низьку інфляцію. У другій половині року зростання цін може прискоритися.

Інфляція є середнім показником. Вартість конкретних товарів і послуг може змінюватися сильніше або залишатися майже стабільною.

Що штовхає ціни вгору

На інфляцію впливають дорожча електроенергія, витрати на пальне та логістику, зростання собівартості виробництва й підвищення зарплат. Окремий фактор — наслідки російських атак по енергетичній інфраструктурі. Підприємства несуть додаткові витрати на електроенергію та резервні джерела живлення. Частину цих витрат бізнес закладає в кінцеву ціну.

Ще одним чинником стало послаблення гривні на початку року. Це важливо через значну частку імпортних товарів і компонентів.

Зростання зарплат має дві сторони. Воно покращує купівельну спроможність, але активніший попит створює додатковий тиск на ціни. Регулятор прогнозує, що у 2026 році реальні зарплати зростуть більш ніж на 12%. Роком раніше зростання становило близько 7%.

Причиною підвищення оплати праці залишається дефіцит працівників. Через війну, міграцію та мобілізацію підприємства стикаються з нестачею кадрів, особливо у робітничих професіях. Роботодавці пропонують вищу оплату, щоб утримати людей. Це також відображається на собівартості продукції.

У липні 2026 року споживчі ціни в Україні загалом зросли на 0,3% порівняно з червнем. Ситуація в регіонах відрізнялася. Найбільше зростання зафіксували в Києві — 1,1%, у Волинській та Миколаївській областях — по 1%. У Житомирській області ціни знизилися на 0,3%, у Кіровоградській та Херсонській — по 0,2%.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин зазначив, що значне зростання показника в Києві було пов’язане зокрема з підвищенням тарифів на проїзд. Для мешканців різних областей реальна зміна вартості життя може відрізнятися від середнього показника по країні.

Що буде з цінами на продукти та подальший прогноз

Одним із головних факторів для продовольчого ринку залишається врожай. Новий урожай уже допоміг стримати зростання вартості частини овочів і фруктів. Якщо пропозиція аграрної продукції буде достатньою, це може стримувати продовольчу інфляцію й надалі.

Сезонний фактор не компенсує інші витрати виробників. На кінцеву ціну впливають вартість електроенергії, ціни на пальне, логістика, оплата праці, витрати на виробництво та зберігання, курс гривні й обсяги врожаю.

Масового падіння цін регулятор не прогнозує. Зниження інфляції означає, що ціни продовжують зростати, але повільніше. Щоб товари в середньому почали дешевшати, потрібна дефляція. Такого сценарію найближчим часом не очікують.

Прогноз передбачає близько 10% інфляції у 2026 році, 6,9% у 2027-му та 5% у 2028-му. Найскладнішим буде поточний рік. Далі ситуація має покращуватися завдяки відновленню енергетичної інфраструктури, збільшенню врожаїв і скороченню бюджетних витрат. У 2028 році інфляція має повернутися до цільового показника 5%.

Через удари по складах і логістичних центрах витрати ритейлу на логістику вже зросли приблизно у 1,5–2 рази. Компанії шукають нові склади, маршрути та постачальників. Масового дефіциту товарів не очікують, однак окремі категорії, зокрема свіжа продукція та велика побутова техніка, можуть тимчасово зникати з продажу або дорожчати.