Антикорупційний пакет у Раді: реформи під загрозою
Атака вже колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка на НАБУ показала вразливість антикорупційної системи. Органи не мають достатньої незалежності та можливостей доводити справи до кінця. Тому пакет антикорупційних законопроєктів, включений до порядку денного рекордної 16-ї сесії Верховної Ради, важливий не через окремі технічні зміни. Його мета — закрити системні дірки.
Кожен документ має конкретні завдання. Зокрема, не дозволити використовувати службу в армії для уникнення покарання. Зробити конкурс на посаду генпрокурора прозорим. Дати НАБУ та САП більше можливостей переслідувати корупціонерів, які переховуються за кордоном. По суті все зводиться до одного: чи зможе антикорупційна система не просто відкривати гучні справи, а й повноцінно їх розслідувати та доводити до кінця.
Що змінить антикорупційний пакет
Йдеться про п’ять законопроєктів.
- 13602 — щодо удосконалення роботи Державного бюро розслідувань. Прийняття дозволить відновити законність функціонування ДБР у межах конституційних повноважень, усунути політичний вплив на орган досудового розслідування, забезпечити ефективне розслідування правопорушень особами, що займають відповідальне становище.
- 15333 — про підвищення ефективності кримінального провадження після закінчення строків розслідування та запобігання зловживанню процесуальними правами. Проєкт має прибрати лазівки, які дозволяють закривати провадження через сплив строків. Фактично йдеться про скасування так званих правок Лозового.
- 15334 — щодо вдосконалення визначення підслідності та забезпечення міжнародного процесуального співробітництва. Йдеться про посилення спроможностей НАБУ і САП у притягненні до відповідальності фігурантів, які переховуються за кордоном.
- 15343 — щодо посилення незалежності посади Генерального прокурора. Прийняття сприятиме посиленню незалежності посади, зменшенню політичного впливу на призначення та звільнення, підвищенню довіри суспільства до органів прокуратури.
- 15354 — щодо удосконалення порядку обчислення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Мета — не допустити затягування проваджень через фіктивну мобілізацію до Сил оборони.
Ухвалення пакета має забезпечити ефективнішу роботу системи на всіх етапах — від початку розслідування до судового розгляду. З практичної точки зору це означає гроші від Європи. За словами одного з авторів усіх п’яти законопроєктів нардепа Ярослава Железняка («Голос»), йдеться про 120 млрд грн. Саме під ці законопроєкти прив’язані понад 2 млрд євро від ЄС до кінця року.
«120 млрд грн… Ті самі гроші, яких зараз немає на зарплати військових», — констатував нардеп.
Чому включення до порядку денного — досягнення
Йдеться не про ухвалення і навіть не про підготовку до нього. Лише про включення до порядку денного сесії. Це зовсім не означає, що до розгляду справа взагалі дійде. Якби парламент пристав на пропозицію правоохоронного комітету не включати пакет, документи втратили б статус законопроєктів. Шансів на розгляд не було б. Фактично йшлося про саботаж посилення боротьби з корупцією.
Ідея від початку була програшною. Тепер на цих законопроєктах буде значно більше уваги. Забути про них владі все одно б не вийшло. Документи можна було б легко знову внести до парламенту. Спроба не включати пакет скидалась на спосіб поховати проблему, однак виявилась лише намаганням відкласти неминуче.
«Це ідеальний план як отримати купу хейту, привернути увагу всіх партнерів до законопроєктів, “спалити” пару своїх людей, нічого в результаті не отримати… Простіше одразу проголосувати як треба перезавантаження ДБР – і не витрачати свій час», — резюмував Железняк.
У реформаторському крилі налаштовані оптимістично. Ситуація складна, однак контрольована. План щодо просування законопроєктів і забезпечення їхнього розгляду є. Нещодавня ситуація з атакою ексгенпрокурора Кравченка на НАБУ має лише посприяти. Легко протиснути важливі зміни не вийде. На питання, чи можна очікувати голосування бодай по одному законопроєкту в найближчі півроку, нардеп стримано відповів: «Побачимо».
