Що таке ТЦК та СП у сучасній Україні
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки — це державні органи військового управління, які ведуть персональний облік призовників, військовозобов’язаних і резервістів, організовують мобілізаційну підготовку та безпосередню мобілізацію, а також забезпечують соціальний і правовий захист ветеранів, військовослужбовців і членів їхніх сімей. Вони повністю замінили колишні військові комісаріати з лютого 2022 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 154 і сьогодні функціонують як єдина система під керівництвом Міністерства оборони та оперативних командувань Збройних Сил.
Ці центри поєднують дві ключові ролі: комплектування військ людськими і транспортними ресурсами та надання реальної соціальної підтримки тим, хто вже пройшов службу або готується до неї. У 2026 році мережа налічує 461 установу різних рівнів, а їхня робота базується на електронному реєстрі «Оберіг» і тісній взаємодії з місцевими органами влади, поліцією та медичними закладами.
ТЦК та СП не є правоохоронним органом і не мають повноважень самостійно застосовувати примус поза межами, чітко визначеними законодавством про військовий обов’язок і мобілізацію.
Історичний шлях формування системи
Перші експерименти з перетворенням військових комісаріатів на територіальні центри комплектування розпочалися ще у 2017 році в Чернігівській області. Пілотний проєкт передбачав зміну акцентів з чисто облікової роботи на поєднання призову з елементами соціальної підтримки. Протягом наступних років реформа поширювалася на інші регіони, проте повноцінне законодавче оформлення відбулося лише напередодні повномасштабного вторгнення.
23 лютого 2022 року Кабінет Міністрів затвердив Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. З цього моменту всі колишні військкомати офіційно стали ТЦК та СП. Паперовий облік поступово поступився місцем єдиному державному реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів «Оберіг». Реформа мала на меті підвищити прозорість процесів, зменшити корупційні ризики та розширити функції соціальної допомоги.
Станом на зараз система продовжує еволюціонувати. У травні 2026 року до Положення внесли уточнення щодо координації діяльності з боку Міністерства оборони, а наприкінці липня уряд затвердив новий порядок ведення реєстру «Оберіг», який чітко регламентує терміни внесення даних і механізми їх виправлення.
Структура та підпорядкування
ТЦК та СП утворюються, реорганізовуються і ліквідуються виключно Міністерством оборони України. Система має чітку ієрархію.
Обласні ТЦК (а також центри в Києві та Севастополі) мають статус юридичних осіб публічного права. Вони ведуть самостійний баланс, мають рахунки в органах Казначейства, печатку з Державним Гербом і власну назву. Безпосереднє керівництво цими центрами здійснюють оперативні командування Сухопутних військ — «Північ», «Південь», «Захід» і «Схід». Загальне керівництво належить Командуванню Сухопутних військ, яке узгоджує ключові питання з Генеральним штабом і Міністерством оборони.
Районні, міські та об’єднані ТЦК є відокремленими структурними підрозділами обласних центрів. Їхні положення затверджують керівники обласних ТЦК. У великих містах функціонують районні у містах центри. За даними довідника Міністерства оборони, загальна кількість таких установ у 2026 році становить 461.
Штат системи передбачає близько 48 тисяч посад. Фактично в ТЦК працюють приблизно 36 тисяч осіб, з яких майже 7 тисяч — цивільні працівники, а близько 3 тисяч — жінки. Багато співробітників мають досвід служби на фронті або отримали поранення.
Усередині кожного центру зазвичай створюються відділи обліку, комплектування, соціальної підтримки, юридичний, фінансово-економічний та медичного супроводу. З вересня 2025 року в багатьох ТЦК з’явилися посади офіцерів цивільно-військового співробітництва, які відповідають за взаємодію з громадами, волонтерами та родинами військовослужбовців.
Основні завдання та повноваження
Відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 154, завданнями ТЦК та СП є забезпечення виконання законодавства з питань військового обов’язку, військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Серед ключових функцій:
- Ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних і резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, у тому числі адміністрування даних у реєстрі «Оберіг».
- Організація приписки громадян до призовних дільниць і направлення їх для проходження базової військової служби.
- Проведення відбору кандидатів на військову службу за контрактом і участь у відборі до військового резерву.
- Підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів.
- Оповіщення громадян про необхідність явки, вручення повісток (особисто, поштою або через електронні сервіси) та направлення на військово-лікарську комісію.
- Забезпечення соціального і правового захисту військовослужбовців, призваних на збори, ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з-поміж військовослужбовців і членів їхніх сімей.
- Участь у військово-патріотичному вихованні населення.
ТЦК мають право звертатися до місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань сприяння відбору громадян на службу. Вони взаємодіють з Національною поліцією щодо доставлення осіб, які ухиляються від виконання військового обов’язку, але самі не здійснюють затримання.
Важливо розуміти межі повноважень: ТЦК не можуть самостійно проводити обшуки житла, застосовувати фізичну силу поза процедурами, визначеними законом, або виносити рішення про придатність до служби — це компетенція військово-лікарських комісій.
Реєстр «Оберіг» і цифрові інструменти
Серцем сучасної системи обліку став Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних і резервістів «Оберіг». З липня 2026 року діє оновлений порядок його ведення, затверджений Кабінетом Міністрів. Дані про особу мають бути внесені до реєстру не пізніше ніж через п’ять робочих днів після їх отримання. Інформація надходить автоматично через обмін з іншими державними реєстрами або вручну на підставі документів від громадян, органів влади, підприємств і навчальних закладів.
Громадянин може безкоштовно перевірити свої дані трьома способами: через застосунок «Резерв+», через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (за наявності технічної можливості) або шляхом письмового запиту до районного чи міського ТЦК, де він перебуває на обліку. Будь-які відомості, які людина надає самостійно, обов’язково перевіряються і зіставляються з уже наявними в системі.
Цей механізм суттєво змінив практику роботи. Оновлення облікових даних, отримання електронного військово-облікового документа, подання заяви на відстрочку або бронювання все частіше відбуваються дистанційно. Водночас паперові документи зберігають значення в окремих випадках, але поступово поступаються електронним.
Соціальна підтримка як невід’ємна частина роботи
Назва «та соціальної підтримки» відображає другу важливу функцію центрів. ТЦК допомагають оформлювати статус учасника бойових дій, інвалідність, пов’язану з військовою службою, щомісячні грошові допомоги особам, звільненим зі служби без права на пенсію, а також супроводжують родини загиблих і зниклих безвісти.
Фахівці центрів консультують з питань пільг, взаємодіють з органами соціального захисту, військовими частинами та медичними закладами. З 2025 року посилено напрям цивільно-військового співробітництва: офіцери допомагають родинам у питаннях виплат, психологічної підтримки та організації поховань. Ця робота зменшує навантаження на бойові частини і забезпечує більш системний підхід до супроводу.
У практиці 2026 року ТЦК часто стають першою інстанцією, куди звертаються родичі поранених або демобілізованих військовослужбовців за роз’ясненнями щодо документів і процедур. Саме тому в багатьох центрах працюють окремі групи соціального супроводу.
Практичні аспекти взаємодії громадян з ТЦК
Для більшості військовозобов’язаних контакт з ТЦК починається з необхідності оновити дані. Закон вимагає це робити при зміні місця проживання, сімейного стану, місця роботи або інших суттєвих обставин. У період мобілізації та воєнного стану внутрішньо переміщені особи зобов’язані стати на облік у ТЦК за новим місцем перебування протягом семи днів після взяття на облік як ВПО.
Отримання повістки може відбуватися кількома способами: особисто під підпис, рекомендованим листом, через електронні сервіси або під час перевірки документів уповноваженими особами. Після отримання повістки громадянин зобов’язаний з’явитися у вказаний час. Неявка без поважних причин тягне адміністративну відповідальність.
Рішення ТЦК про відмову у відстрочці, висновки військово-лікарської комісії та постанови про адміністративні правопорушення можна оскаржувати. Частину рішень спочатку оскаржують в адміністративному порядку до вищого органу, а штрафи — безпосередньо до суду за місцем розташування центру. Строки оскарження обмежені, тому важливо фіксувати всі документи і дотримуватися процедурних вимог.
| Аспект | Військові комісаріати (до 2022) | ТЦК та СП (2026) |
|---|---|---|
| Основний фокус | Облік і призов | Комплектування + соціальна підтримка |
| Облік | Переважно паперовий | Електронний реєстр «Оберіг» |
| Юридичний статус | Комісаріати | Юридичні особи публічного права (обласні) |
| Підпорядкування | Ближче до місцевої влади | Міноборони та оперативні командування ЗСУ |
| Кількість установ | Близько 400 | 461 (усі рівні) |
Дані таблиці базуються на відомостях Міністерства оборони України та офіційному Положенні про ТЦК та СП.
У повсякденній практиці громадяни найчастіше звертаються до районних і міських ТЦК з питань оновлення даних, отримання довідок, оформлення відстрочок і консультацій щодо соціальних виплат. Обласні центри виконують координаційну роль, контролюють підпорядковані підрозділи і вирішують складніші питання, пов’язані з мобілізаційними ресурсами регіону.
Система ТЦК та СП залишається динамічною. Зараз тривають обговорення подальших змін, спрямованих на підвищення ефективності комплектування і посилення соціального компонента. Точність обліку, своєчасне оновлення даних і чітке дотримання процедур з боку як громадян, так і самих центрів безпосередньо впливають на обороноздатність країни і рівень довіри суспільства до державних інституцій.


