Україна обвалила Керченський міст за добу: наслідки для логістики Росії

Вранці 17 листопада обвалилася арка і щонайменше два прольоти автомобільної частини Керченського мосту завдовжки близько 270 метрів. Частково пошкоджено залізничну частину. Це стало результатом системних високоточних ударів Сил оборони України комбінованими засобами ураження. Руйнування тривало трохи більше доби і ставить під сумнів можливості забезпечення російських угруповань на півдні.

Як проходила операція

16 листопада провели пристрілювання. Воно підтвердило координати і маршрут для ударних дронів, здатний проривати ешелоновану протиповітряну оборону біля мосту. Загальну оборону півострова виснажували тривалий час, і вона перетворилася на решето з численними вразливими зонами. З початку 2026 року Росія не могла забезпечити достатнє прикриття тимчасово окупованого Криму, хоча міст залишався найзахищенішою ділянкою.

Основний удар 17 листопада складався з хвилі дронів, зокрема приманок, які розрядили системи протиповітряної оборони поблизу об’єкта. Далі застосували комбіноване добивання дронами і ракетами. Дрони підрізали вже похилену арку, ракети били по дорожньому полотну. О шостій ранку за київським часом арка обвалилася і потягнула за собою прольоти.

Вплив на постачання і терор

Після операції 2022 року міст мав обмеження на перевезення, але залишався найважливішою і найкоротшою логістичною артерією між материковою Росією та окупованим півостровом. Через нього здійснювали матеріально-технічне забезпечення угруповання «Оборона Криму». Півострів слугував транзитним вузлом для вантажів до Херсонської та Запорізької областей і угруповання «Днєпр» на лівому березі Дніпра.

У 2026 році Сили оборони розгорнули логістичний локдаун на трасі М14 і зруйнували мости біля Армянська та Чонгара. Це різко скоротило сухопутне постачання. Зруйновані переправи замінили понтонами і насипами, але обсяги вантажів залишилися значно меншими, а удари дронів періодично їх порушують. Паралельно блокували Азовське море ударами по суховантажах, танкерах і поромах, що ускладнило морські шляхи. Керченський міст був останньою сполучною ланкою. Його руйнування ставить Крим у блокаду, обмежує забезпечення «Оборони Криму» і знижує транзитну роль півострова для «Днєпра».

З території Криму запускали дрони-камікадзе з мису Чауда, аеродрому «Гвардійське» та району Балаклави, а також ракети «Іскандер-М», «Циркон» і «Онікс» та здійснювали нальоти фронтової авіації. Боєкомплект доставляли переважно через міст автомобільними і залізничними шляхами. Після обвалу постачання для цих дій буде суттєво скорочено, хоча не припинено повністю.

Знищено щонайменше два прольоти автомобільної частини, підтверджено пошкодження основи арки залізничної. Якщо удари триватимуть, залізнична частина теж опиниться під загрозою. Росія тривалий час намагалася знищити мости в Україні, зокрема в Києві, але досягала лише пошкоджень. Україна ж вивела Керченський міст з ладу за добу. Це демонструє вразливість об’єкта, який роками захищали від ударів з моря, вважаючи небо закритим, хоча саме небо стало головною зоною ризику.

Втрата функціональності мосту створює логістичні проблеми для російських сил на півдні, знижує інтенсивність ударів з Криму і блокує важливий транзитний вузол. Операція з 16 на 17 листопада була розміреною і ефективною: пристрілювальний удар, виснаження оборони, а потім основна фаза. Це також репутаційний удар напередодні зустрічі Володимира Путіна з Дональдом Трампом і Сі Цзіньпіном, де доведеться підтримувати видимість контролю. Під час поїздки на так звану «Ялту 2.0» можливості демонстрації сили виявилися обмеженими. Питання залізничної частини ще не закрите остаточно.

Ви могли пропустити