Безпілотник Мерлін: російський розвідувальний дрон, який ЗСУ перетворюють на трофей

Російський безпілотник Мерлін-ВР, відомий також як Merlin-VR, став одним із найдорожчих і найрідкісніших розвідувальних апаратів у арсеналі окупантів. Його поява в небі над Україною з 2022 року супроводжується регулярними втратами, що перетворюють амбіційну розробку на символ технологічних обмежень російської промисловості. Цей експериментальний дрон поєднує заявлені сучасні можливості з реальними вразливостями, які українські захисники ефективно використовують.

Мерлін-ВР — це розвідувальний БПЛА, розроблений Науково-дослідним інститутом сучасних телекомунікаційних технологій (НИИ СТТ) у Смоленську. Презентований у вересні 2021 року, він позиціонувався як технологічний прорив завдяки гібридній силовій установці для низької акустичної помітності. Однак аналіз збитих екземплярів показав простіший двигун внутрішнього згоряння та навіть пластикову каністру як паливний бак. Така розбіжність між заявами та реальністю характерна для багатьох російських проектів.

Історія розробки та перші випробування

Розробка Мерліна базувалася на попередній моделі Мерлін-21БМ. Інститут у Смоленську створив апарат для автоматичного та напівавтоматичного ведення розвідки. Заявлені характеристики включали тривалий політ і солідне корисне навантаження, що мало дозволити ефективне коригування артилерійського вогню та моніторинг позицій.

Перший політ і презентація відбулися в 2021 році, але детальної інформації про масове виробництво немає. Дрон не став масовим, залишаючись рідкісним інструментом для специфічних завдань. Його поява в зоні бойових дій на території України зафіксована з літа 2022 року, коли українські сили вперше збили такий апарат. З того часу кількість підтверджених втрат постійно зростає, що свідчить про системну вразливість попри висоту та дальність.

Технічні характеристики Безпілотника Мерлін

Апарат має компактні для свого класу розміри, але значний розмах крил, що забезпечує аеродинамічну ефективність. Основні параметри виглядають так:

• Довжина: 2,02 м
• Розмах крила: 4,9 м
• Максимальне корисне навантаження: до 7 кг (переважно оптико-локаційне обладнання)
• Тривалість польоту: до 10 годин
• Швидкість: 70–140 км/год
• Максимальна висота польоту: до 5 км (практично корисна — 450–2500 м)
• Дальність: до 600 км (за заявами розробників)

Зліт відбувається за допомогою катапульти з гумовим джгутом, а посадка — на парашуті з пневматичною подушкою. Ці методи роблять дрон менш залежним від підготовлених майданчиків.

Оптика та розвідувальні можливості відіграють ключову роль. Дрон оснащений комбінованою системою, яка працює в видимому та інфрачервоному діапазонах на дистанції до 30 км. У складі використовувалися французькі тепловізійні матриці Lynred (Ulis) PICO1024 з роздільною здатністю 1024×768, а також елементи з ізраїльськими лінзами. Це дозволяло ефективно виявляти цілі вдень і вночі, коригувати вогонь артилерії та відстежувати рух техніки.

Дані таблиці зібрано з відкритих джерел, включаючи офіційні повідомлення та аналіз трофеїв (Вікіпедія, Defence Express, Militarnyi).

Бойове застосування в умовах сучасної війни

Російські війська використовують Мерлін-ВР переважно для повітряної розвідки, виявлення позицій українських підрозділів і коригування артилерії. Висота польоту та тривалість дозволяють йому тривалий час залишатися поза зоною досяжності багатьох засобів ППО. Однак українські сили регулярно демонструють ефективність протидії: від зенітних ракетних комплексів до FPV-дронів-перехоплювачів.

Перше збиття зафіксовано в червні 2022 року. З того часу ЗСУ знищили десятки таких апаратів на різних напрямках — від Херсонщини та Миколаївщини до Донеччини, Запоріжжя та Лиманського фронту. Яскраві приклади включають знищення двох дронів за 30 хвилин екіпажем «Dronopad» або роботу підрозділів «Мадяра» та «Фенікс». Кожне таке ураження коштує росіянам значних ресурсів.

Вартість одного апарату оцінюється в 300 тисяч доларів і вище, залежно від комплектації. Це робить Мерлін однією з найдорожчих цілей у «дронопаді». Українські FPV-дрони, які коштують у рази менше, ефективно нейтралізують цю загрозу, демонструючи асиметрію в технологічній війні.

Вразливості та особливості конструкції

Незважаючи на заявлену «безшумність», реальні екземпляри мають стандартний ДВЗ, що робить їх чутними на певних дистанціях. Пластиковий паливний бак і використання імпортних компонентів (французька оптика) підкреслюють залежність від зовнішніх поставок і проблеми з локалізацією виробництва.

Оптика забезпечує високу якість зображення, але висока вартість підвісу робить дрон вразливим до втрати. Збиті апарати часто стають джерелом цінної інформації для українських спеціалістів, дозволяючи вивчати технології та вдосконалювати засоби протидії.

Порівняння з іншими російськими БПЛА

Мерлін-ВР перевершує за тривалістю польоту та висотою багато легших розвідників, таких як ZALA чи Supercam. За можливостями він наближається до модернізованих Орлан-10, але менша кількість і висока ціна обмежують його масове застосування. Українські сили, адаптувавши FPV-дрони та мобільні групи ППО, перетворили цю «дорогу іграшку» на регулярний трофей.

Перспективи та уроки для обох сторін

Використання Мерліна показує спроби росіян розвивати розвідувальну авіацію, але реальність підкреслює прогалини в технологіях і логістиці. Для українських захисників кожне збиття — це не лише тактична перемога, а й накопичення досвіду в асиметричній боротьбі. Технологічна війна продовжується, і ефективність дешевих рішень проти дорогих систем стає визначальним фактором.

Цей безпілотник і надалі з’являтиметься в зведеннях Генштабу ЗСУ, нагадуючи, що навіть амбіційні проекти не гарантують переваги на полі бою. Українські інженери та воїни продовжують вдосконалювати методи протидії, перетворюючи потенційну загрозу на джерело трофеїв і знань.