Скільки українців виїхало за кордон: цифри 2026 року

Оцінки кількості українців за кордоном сильно розходяться залежно від того, що саме рахують: тих, хто зараз має статус тимчасового захисту, чи всіх, хто виїхав із початку повномасштабного вторгнення і не повернувся. Офіційні дані Євростату, УВКБ ООН та Інституту демографії показують близько 5–5,6 мільйона осіб, які перебувають за межами країни як біженці.

Водночас президент Володимир Зеленський у жовтні 2026 року назвав цифру 9,5 мільйона цивільних. Різниця виникає через різні методології обліку — кумулятивні виїзди, тимчасові перетини кордону та осіб без офіційного статусу захисту. На підконтрольній території України, за оцінкою Інституту демографії, станом на середину 2026 року проживає 28,5 мільйона осіб.

Ці цифри безпосередньо впливають на прогнози повернення, стан ринку праці та демографічні перспективи країни після завершення війни.

Чому цифри так сильно різняться: 5 мільйонів чи 9,5

Найбільш поширена розбіжність стосується саме «скільки українців виїхало за кордон». Цифра в 9,5 мільйона, яку озвучив президент, відображає масштаб вимушеного переміщення від початку повномасштабного вторгнення. Вона включає тих, хто виїжджав і повертався, а також осіб, які перебувають за кордоном без офіційного статусу тимчасового захисту або вже отримали інші підстави для перебування.

Демографиня Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та дослідження якості життя, оперує значно нижчою оцінкою — близько 5 мільйонів біженців. За її словами, на кінець червня 2026 року в країнах ЄС перебувало 4,4 мільйона українців, а ще приблизно 600 тисяч — у Великій Британії, Канаді, Молдові та інших країнах поза ЄС.

Центр економічної стратегії у січні 2026 року оцінював кількість українських біженців за кордоном у 5,6 мільйона. УВКБ ООН у своїх оновленнях називає близько 5,2 мільйона в Європі. Різниця між «поточними біженцями» та «усіма, хто виїжджав» пояснює, чому публічні заяви і наукові оцінки не збігаються. Для практичних розрахунків — ринку праці, пенсійної системи, прогнозу повернення — частіше використовують дані про тих, хто зараз перебуває за кордоном зі статусом захисту.

Скільки українців зараз перебуває в ЄС і за його межами

Найбільш точні адміністративні дані дає Євростат. Станом на 31 серпня 2026 року тимчасовий захист у країнах ЄС мали 4,43 мільйона осіб, які виїхали з України. Порівняно з кінцем липня цей показник зріс лише на 3,3 тисячі, тобто динаміка майже стабілізувалася.

Більшість із них — громадяни України (понад 98,5 %). Серед отримувачів захисту 43,6 % складають дорослі жінки, 27,3 % — дорослі чоловіки, а майже третина (29,1 %) — діти та підлітки до 18 років.

За межами ЄС значна частина українців перебуває у Великій Британії, Канаді та інших країнах. Дані прикордонної служби показують, що чистий відтік (різниця між виїздами та в’їздами) продовжується, хоча й уповільнюється. У 2025 році з країни виїхало приблизно на 290–303 тисячі осіб більше, ніж повернулося. У 2024 році цей показник становив близько 443–459 тисяч.

Де зараз живуть українці: географія розселення

Найбільше українців зі статусом тимчасового захисту перебуває в Німеччині, Польщі та Чехії. Ці три країни разом прийняли понад половину всіх отримувачів захисту в ЄС.

Дані Євростату, станом на 31 серпня 2026 року.

У Чехії найвища концентрація відносно населення — 36,5 особи на тисячу мешканців. У Польщі останніми місяцями фіксують зниження кількості зареєстрованих отримувачів захисту, частково через переїзд до інших країн або зміну статусу. За межами ЄС помітні групи перебувають у Великій Британії та Канаді.

Згідно з дослідженнями, більшість тих, хто виїхав, походять зі східних і південних областей, а також з Києва. З великих міст виїжджали частіше, ніж із сіл.

Хто саме виїхав: вік, стать і причини

Серед біженців переважають жінки працездатного віку та діти. За оцінками, третина тих, хто перебуває за кордоном, — діти та підлітки до 18 років, а осіб старше 65 років лише близько 6 %. Дорослі жінки складають значну частку, і серед жінок віком 20–64 років рівень зайнятості досягає 70 %. Це один із найвищих показників для першої хвилі мігрантів.

Чоловіки становлять меншу частку через обмеження на виїзд під час воєнного стану. Проте їхня частка серед біженців поступово зростає. Багато хто виїжджав із регіонів, де велися активні бойові дії або які зазнали значних руйнувань. Економічні мотиви — пошук роботи та стабільності — також відіграють роль, особливо після кількох років війни.

З практики спостережень демографів, ті, хто виїхав на ранніх етапах і вже адаптувався (знайшов роботу, влаштував дітей до школи, опанував мову), значно рідше планують повернення.

Чому повертається лише третина і що буде після війни

У 2022 році багато експертів очікували, що близько половини тих, хто виїхав, повернуться. Зараз прогнози скромніші. Елла Лібанова називає реалістичним повернення приблизно третини — близько 30 %. Кожен додатковий місяць війни зменшує цю частку, бо люди більше адаптуються за кордоном, а руйнування в Україні зростають.

Центр економічної стратегії розрахував сценарії повернення після закінчення війни: від 1,3 мільйона (песимістичний) до 2,2 мільйона (оптимістичний), із базовим сценарієм близько 1,6 мільйона. Близько 43 % опитаних біженців заявляють про намір повернутися, але більшість із них готові це зробити лише після підписання документів, які гарантують безпеку, зокрема відновлення цивільної авіації.

Після скасування воєнного стану існує ризик другої хвилі міграції. Чоловіки, які не могли виїхати раніше, можуть приєднатися до родин, які вже облаштувалися за кордоном. Якщо в Україні не з’явиться достатньо робочих місць із конкурентною зарплатою, частина сімей вирішить возз’єднатися за межами країни. Тимчасовий захист у ЄС продовжено, і після його завершення багато хто намагатиметься отримати інші підстави для легального перебування.

Поширені помилки в інтерпретації статистики

Одна з найчастіших помилок — ототожнювати всі перетини кордону з постійним виїздом. За роки війни кордон перетнули десятки мільйонів разів, але чистий відтік значно менший. Багато хто виїжджав на короткий час і повертався.

Інша помилка — ігнорувати різницю між кумулятивною кількістю тих, хто колись виїхав, і поточною кількістю тих, хто зараз перебуває за кордоном зі статусом захисту. Цифри 9,5 мільйона і 5 мільйонів не суперечать одна одній, якщо розуміти, що вони вимірюють різні речі.

Третя поширена неточність — припущення, що після закінчення війни більшість автоматично повернеться. Адаптація дітей у школах, працевлаштування жінок і руйнування житла вдома роблять повернення складним рішенням навіть для тих, хто спочатку планував його.

Демографічні наслідки і що це означає для України

До повномасштабного вторгнення на підконтрольній території проживало близько 41,2 мільйона осіб (дані на початок 2022 року без урахування окупованих територій). Станом на середину 2026 року Інститут демографії оцінює чисельність населення на підконтрольній території в 28,5 мільйона. Основна причина скорочення — саме виїзд за кордон, а не втрати від бойових дій, хоча останні також мають значення.

Втрата значної частини працездатного населення і дітей ускладнює післявоєнне відновлення. Високий рівень зайнятості українських жінок за кордоном означає, що частина кваліфікованої робочої сили вже інтегрована в економіки інших країн. Для України це створює як виклик (дефіцит кадрів), так і потенційну можливість (повернення з досвідом і заощадженнями).

Ключовим фактором стане те, де возз’єднаються родини після скасування обмежень на виїзд чоловіків. Якщо умови в Україні — безпека, житло, робота — будуть конкурентоспроможними, частина тих, хто зараз за кордоном, може повернутися. Якщо ні, друга хвиля міграції посилить демографічний тиск.

Цифри щодо кількості українців за кордоном залишаються предметом уточнень, але їхній масштаб і структура вже добре зрозумілі. Від того, скільки з цих людей вирішать повернутися, безпосередньо залежить, якою буде Україна через кілька років після завершення війни.