Західні лідери: удар по Дніпру — відповідь Путіна на мирні зусилля
У четвер, 29 жовтня, російські війська атакували залізничний вокзал у Дніпрі та житлові квартали інших українських міст. Унаслідок ударів загинули й дістали поранення мирні жителі, серед них діти.
Західні політики засудили атаки, висловили співчуття родинам загиблих і постраждалим та закликали посилити міжнародний тиск на Москву. Вони наголосили, що удари по цивільному населенню суперечать заявам Кремля про прагнення до миру.
Реакції європейських лідерів
Президент Європейської ради Антоніу Кошта назвав російські атаки черговою жорстокою та руйнівною серією ударів по мирному населенню України. Він висловив співчуття Володимиру Зеленському та українцям у зв’язку з атакою безпілотників на залізничний вокзал у Дніпрі й ударами по житлових районах Чернігова та Кременчука. Кошта наголосив, що Євросоюз і надалі посилюватиме тиск на Росію та підтримуватиме Україну, доки не буде досягнуто справедливого й тривалого миру. Він також закликав міжнародних партнерів долучитися до цих зусиль.
Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова нагадала про наслідки російських атак у кількох містах. У Дніпрі внаслідок удару безпілотника по залізничному вокзалу загинули 14 людей, які чекали на потяг. У Чернігові російський дрон атакував центр міста, вбивши двох 15-річних дівчат. Ще щонайменше 11 людей дістали поранення, серед них двоє дітей. У Кременчуці внаслідок удару по багатоквартирному будинку загинули двоє людей, ще 11 постраждали, зокрема троє дітей. У Запоріжжі атаки безпілотників на два автобуси призвели до поранення п’ятьох людей. Матернова назвала ці удари терористичними актами, несумісними із заявами Росії про прагнення до деескалації та миру. Вона закликала демократичний світ посилити політичний та економічний тиск на адміністрацію російського диктатора Володимира Путіна. «Щоразу, коли Росія посилює атаки на Україну, ми маємо посилювати тиск на Росію», — наголосила дипломатка, додавши, що Москва не реагує на слова, тому міжнародна спільнота має діяти рішучіше.
Президент Франції Еммануель Макрон висловив співчуття українцям у зв’язку з російським ударом по залізничному вокзалу в Дніпрі, який призвів до численних жертв. Він наголосив, що для досягнення миру потрібні значно серйозніші кроки, ніж локальне припинення вогню, про яке нещодавно домовилися в Олешках. Макрон назвав неприйнятною відмову Росії від запропонованих ініціатив, тоді як вона продовжує посилювати ескалацію та завдавати ударів по цивільному населенню. Французький лідер закликав активізувати спільні зусилля для досягнення справедливого й тривалого миру та змусити Росію сісти за стіл переговорів.
Президент Чехії Петр Павел назвав російський удар по цивільних на залізничному вокзалі в Дніпрі невиправданим. Він висловив співчуття родинам загиблих, постраждалим і всім українцям, які роками потерпають від російського терору. Павел нагадав, що Україна неодноразово заявляла про готовність до мирних переговорів, і наголосив: тепер Росія має підтвердити власну готовність не словами, а конкретними діями. За словами чеського лідера, основою переговорів мають бути захист цивільного населення та повернення викрадених українських дітей до їхніх родин. Він також запевнив у подальшій підтримці України з боку Чехії, наголосивши, що українці, як і чехи, заслуговують на безпечне життя у власній країні.
Позиції інших країн та реакція України
У посольстві Великої Британії в Києві наголосили на разючій суперечності між прагненням України до миру та діями Росії. «Поки Україна прагне миру, Росія вбиває мирних жителів», — ідеться в дописі диппредставництва. Британські дипломати висловили співчуття загиблим, постраждалим та їхнім родинам, а також нагадали, що напередодні Велика Британія оголосила про збільшення підтримки України, зокрема у сфері протиповітряної оборони.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна назвав російські атаки по Україні жахливими. За його словами, під ударом опинилися залізнична платформа в Дніпрі, жвавий центр Чернігова та багатоквартирний будинок у Кременчуці. Унаслідок атак загинули щонайменше 17 людей, зокрема діти. «Це відповідь Путіна на зусилля з досягнення миру: ще більше насильства», — наголосив Цахкна. Він переконаний, що Росія відмовиться від своїх воєнних цілей і перейде до серйозних переговорів лише під посиленим міжнародним тиском. Глава МЗС Естонії закликав запровадити жорсткіші санкції проти Росії, поглибити її міжнародну ізоляцію та збільшити підтримку України, зокрема у сфері протиповітряної оборони.
Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже назвала удар по залізничному вокзалу в Дніпрі масовим убивством. За її словами, терористичні атаки, організовані державою, свідчать не про прагнення до миру, а про протилежне. Браже висловила солідарність із родинами загиблих та українцями й запевнила, що Латвія продовжить підтримувати Україну.
29 жовтня російські війська атакували реактивним безпілотником залізничну платформу в Дніпрі, де перебували пасажири та поїзд № 866 сполученням Дніпро – Запоріжжя. Унаслідок удару загинули 14 людей, ще 14 дістали поранення. Президент України Володимир Зеленський закликав США, європейські країни та держави G7 посилити санкції проти Москви й російської воєнної машини. За словами глави держави, міжнародний тиск на Росію не повинен слабшати, доки триває війна проти України. Водночас після атаки російські пропагандистські ресурси почали поширювати повідомлення, покликані виправдати удар і перекласти відповідальність за загибель людей на Україну. Зокрема, підконтрольні Кремлю канали просували версію, нібито безпілотник упав на залізничну платформу внаслідок роботи української протиповітряної оборони. В інших дописах росіяни цинічно стверджували, що українська влада нібито навмисно організувала провокацію.
