Найвища будівля України: 168 метрів на Кловському

Найвища будівля України — житлово-офісний комплекс на Кловському узвозі, 7 у Печерському районі Києва. Архітектурна висота вежі становить 168 метрів, житлова частина має 47 поверхів. Комплекс здавали поетапно у 2012–2015 роках, і відтоді він тримає перше місце серед завершених будинків країни.

Друге місце зазвичай віддають багатофункціональному комплексу Gulliver на Спортивній площі: 160,1 метра з антеною і близько 141,8 метра по даху. Саме через цю різницю в методиці вимірювання в статтях і довідниках регулярно з’являються різні «лідери». Київська телевежа вища за обидва хмарочоси — 385 метрів, — але це інженерна споруда, а не будівля з поверхами, квартирами чи офісами.

Нижче розібрано, як саме рахують висоту, з чого складається чинний рейтинг, чому проєкти на 200+ метрів так і не стали рекордом, і що на практиці означає життя вище 40-го поверху в українському місті.

Чому рекорд тримає Кловський, а не Gulliver

Комплекс на Кловському узвозі, 7 відомий також як Carnegie Center + Tower або ЖК Carnegie Tower. Це не одна «свічка», а зв’язка з двох об’ємів: 47-поверхової житлової вежі та 18-поверхового офісного блоку, з’єднаних багаторівневим переходом. Загальна корисна площа перевищує 80 тисяч квадратних метрів, квартир у вежі близько 238.

Проєкт спочатку задумували нижчим — орієнтовно на 32 поверхи. Замовник збільшив висоту вже в процесі, і вежа вийшла на 168 метрів. Монолітний каркас вивели на проєктну позначку у 2012 році, повне введення в експлуатацію розтягнулося до середини десятиліття. Саме з цього моменту будівля очолює списки завершених хмарочосів України в англомовній і українській Вікіпедії.

Gulliver відкрили у 2013 році і на короткий період він дійсно був найвищим. Архітектурна висота з антеною — 160,1 метра, дах — 141,8 метра, поверхів — 35 надземних плюс чотири підземні. Корисна площа близько 155 тисяч квадратних метрів, тож за обсягом приміщень Gulliver більший за Кловський. У рейтингу висоти він другий, якщо рахувати антену, і помітно нижчий, якщо порівнювати лише дах.

Адреса рекордсмена — Кловський узвіз, 7 / 7а, метро «Кловська». Вежа стоїть на схилі Печерська, тому з верхніх поверхів відкривається вид на центр, Дніпро і лівий берег. Це не оглядовий майданчик: потрапити нагору можна лише як мешканець, гість або орендар.

Дах, шпиль чи антена: чому списки не збігаються

Розбіжність у цифрах — не помилка копірайтингу, а наслідок різних правил вимірювання. Рада з висотних будівель і міського середовища (CTBUH) рахує архітектурну висоту від найнижчого відкритого пішохідного входу до верху архітектурного елемента, включно зі шпилем, але без антен, щогл і технічних надбудов, які можна зняти без зміни образу будівлі. Окремо фіксують висоту до даху і до останнього зайнятого поверху.

Українські джерела часто змішують ці три величини. Для Gulliver англомовний список дає 160,1 метра, український — ті самі 160,1 метра «цілковито» і 141,8 метра по даху. Для бізнес-центру «Парус» українська Вікіпедія вказує 149,6 метра з антеною і 133,1 метра по даху, англомовна — 136 метрів. Jack House в одному списку стоїть на 152,5 метра і 39 поверхів, в іншому — близько 141 метра. Різниця в 10–15 метрів міняє місця в топі, але не чіпає лідера: 168 метрів Кловського — це висота до даху, без окремої антени, яка б штучно додавала метри.

Практичне правило для читача просте. Якщо джерело не пише, що саме виміряно — дах, шпиль чи антену, — цифра непридатна для порівняння. Для житлових веж в Україні шпилі рідкість, тож висота по даху майже збігається з архітектурною. Для офісних комплексів 2000-х антена і рекламна решітка додають 15–20 метрів, які в одному рейтингу є, а в іншому ні.

Дані зведено за списками найвищих будівель України в українській та англомовній Вікіпедії станом на осінь 2026 року. Розкид у другому стовпці — наслідок різної методики, а не різних будівель.

Як зібраний комплекс, який тримає рекорд

Несуча схема Кловського — монолітно-каркасна залізобетонна. Для української висотки це типовий вибір: сталевий каркас дорожчий, а моноліт дає жорсткість ядра і простіше вписується в місцеві норми. Висота поверху в житловій частині близько 3 метрів, тож 47 поверхів дають ті самі 168 метрів без «роздування» за рахунок технічних ярусів.

Квартири великі навіть за мірками Печерська: трикімнатні стартують приблизно від 140–180 квадратних метрів, чотири- і п’ятикімнатні — від 190–220. На вторинному ринку у 2026 році лоти в вежі трапляються в діапазоні від близько 230 тисяч доларів за менші площі до 600–700 тисяч за великі квартири з ремонтом. Оренда трикімнатних на середніх поверхах у відкритих оголошеннях тримається орієнтовно в межах 1300–1800 доларів на місяць, залежно від стану і виду.

Інженерія стандартна для класу, але критична саме через висоту. Швидкісні ліфти, індивідуальне опалення в частині квартир, підземний паркінг із ліфтом на житлові поверхи, відеонагляд і консьєрж-служба. Вітрове навантаження на 40+ поверсі вже відчутне: скління і вузли кріплення фасаду розраховують із запасом, інакше на верхніх рівнях з’являється свист у профілях і мікротріщини герметика.

Архітектурне рішення доопрацьовувала майстерня, причетна також до «Паруса» і Gulliver. Три з п’яти найвищих будівель країни вийшли з близького кола київських бюро середини 2000-х. Це пояснює схожий силует: скляний фасад, вертикальні членування, стримана коронка без декоративного шпиля.

Київ і решта країни: де ще є висота понад 100 метрів

Поріг «хмарочоса» в українських списках з 2009 року — 100 метрів. Майже весь топ зосереджений у Києві. За межами столиці конкуренція інша.

У Дніпрі найвищою завершеною будівлею вважають ЖК «Маяк»: джерела дають від 126 до 135 метрів і 32–36 поверхів, здавання припало на 2024–2025 роки. Старший ЖК «Башти» має близько 123 метрів, але через рельєф уся висота читається лише з одного ракурсу. Харків тримає рекорд іншим чином: Держпром 1925–1928 років — гігант за площею і об’ємом (корисна площа близько 60 тисяч квадратних метрів), але архітектурна висота даху лише близько 68 метрів, зі шпилем — до 105. Найвищий харківський дах серед житла — ЖК «Монте-Плаза», близько 103 метрів. Одеса в списках понад 100 метрів представлена поодинокими вежами на кшталт Ark Palace, близько 108 метрів.

Донецьк до 2014 року мав власні 100+ метрові житлові вежі, зокрема «Королівську вежу» близько 112 метрів. У чинних рейтингах підконтрольної території їх не враховують як експлуатований фонд країни.

Обмеження висоти в Києві має й авіаційну складову. Для частини печерських ділянок верхню позначку узгоджували з коридорами аеропортів: головний архітектор Jack House публічно пояснював, що поверхів заклали рівно стільки, скільки дозволили пілоти. Це одна з причин, чому українські «хмарочоси» закінчуються на 130–170 метрах, а не на 250–300, як у Варшаві чи Стамбулі.

Телевежа на 385 метрів — не конкурент будинку

Київська телевежа на вулиці Дорогожицькій — найвища споруда України і одна з найвищих суцільнометалевих ґратчастих веж світу. Будівництво тривало з 1968 до 1973 року, маса металоконструкцій близько 2700 тонн, центральна труба діаметром 4 метри. Проєкт спочатку готували для Москви з висотою близько 500 метрів, відхилили, а для Києва зменшили до 385. У різних картках трапляється і цифра 380 метрів — розбіжність у кілька метрів між антеною і конструктивною верхівкою.

Вежа не має поверхів у житловому чи офісному сенсі, не відкрита для відвідувачів і не входить до списків будівель. Після пошкоджень 2022 року її відновлювали у 2024–2025 роках. Плутати її з найвищою будівлею коректно лише в розмові про «найвище, що стоїть у країні». Для запиту про будинок відповідь інша.

Та сама логіка відсікає димові труби ТЕЦ, радіощогли і опори ЛЕП. Вони вищі за багато житлових веж, але не є будівлями. Якщо в заголовку стоїть «найвища будівля», а в тексті — телевежа, матеріал змішує дві різні категорії.

Помилки, які кочують із сайту на сайт

Перша і найстійкіша: Gulliver — найвища будівля України. Так було лише у 2012–2013 роках, між здачею Gulliver і виходом Кловського на повну висоту. Після 2015 року формулювання застаріле. Друга: «Парус» досі в трійці лідерів за дахом. За дахом він близько 133 метрів і поступається і Gulliver, і Jack House. У трійку він потрапляє, лише якщо додати антену і відкинути Jack House.

Третя помилка — називати Sky Towers уже збудованим рекордсменом. Проєктна висота вежі А — близько 214 метрів по даху і до 220 зі шпилем, 47 поверхів. Будівництво зупинили у 2015–2016 роках приблизно на 24–28 поверсі, готовність оцінювали близько 51%. Станом на осінь 2026 року комплекс не зданий.

Четверта — плутати поверховість і висоту. Jack House має 39 поверхів, але не обов’язково вищий за 35-поверховий Gulliver: висота поверху в офісі 3,9 метра, у житлі часто ближче до 3. П’ята — переносити радянський поріг «висотний будинок від 75 метрів» на сучасний термін «хмарочос». У списках країни з 2009 року поріг — 100 метрів.

• Gulliver був найвищим лише до виходу Кловського на 168 метрів.
• Антена додає метри, але не робить офісний дах вищим за житлову вежу.
• Телевежа — споруда, не будівля.
• Sky Towers лишається довгобудом, навіть після продажу у 2026 році.
• Кількість поверхів без висоти поверху нічого не ранжує.

Sky Towers: 214 метрів, які досі не стали рекордом

Ділянка на Берестейському проспекті мала дати країні першу будівлю за 200 метрів. Дві вежі — 47 і 34 поверхи, стилобат, окремий корпус банку, восьмирівневий підземний паркінг на понад 800 машиномісць, загальна площа комплексу близько 225 тисяч квадратних метрів. Старт — 2007–2008 роки, зупинка — середина 2010-х, після кредиту в Укрексімбанку і кризи.

Банк кілька років намагався продати недобудову. Стартові ціни падали з мільярдів до сотень мільйонів гривень. У квітні 2026 року комплекс продали на аукціоні товариству «Тех Інвест Постач Плюс» за близько 560 мільйонів гривень. У травні 2026-го на майданчику з’явилися підготовчі роботи: доступ відкрили, на стилобаті знову була техніка. Це ще не монтаж 29-го поверху.

Оцінка добудови, яку наводили інженери ще до продажу, — понад 90 тисяч квадратних метрів конструкцій і окремо внутрішнє оздоблення, сумарно близько 170 мільйонів доларів і щонайменше два з половиною роки без урахування воєнних ризиків. Поки вежу не виведено на проєктну позначку і не здано, рекорд Кловського не зрушено. Поруч у списках майбутніх об’єктів фігурують NVER (близько 161 метра, орієнтир 2027) і The One (близько 157 метрів, орієнтир 2028). Навіть у разі здачі вони лишаються нижчими за 168 метрів.

Що змінюється вище 40-го поверху

Запит «найвища будівля» майже завжди тягне за собою практичне питання: чи варто там жити. Відгуки мешканців верхніх поверхів київських веж сходяться в кількох точках, які не залежать від бренду ЖК.

Ліфт стає частиною маршруту, а не зручністю. На 45-й поверх навіть швидкісна кабіна їде довше, ніж піший підхід від метро до під’їзду. Під час відключень електрики будинок без робочого генератора на ліфтову групу фактично відрізає верхні поверхи. Укриття в підземних рівнях для мешканця 40+ означає кілька хвилин спуску — це вже частина побутового розрахунку, а не абстрактна характеристика в оголошенні.

Вид і вітер приходять разом. Панорама центру і Дніпра з Кловського реальна, її згадують в оголошеннях про продаж. Водночас скління на верхніх позначках вимагає якісного монтажу: дешевий профіль свистить, а конденсат на великих площинах з’являється раніше, ніж на 10-му поверсі. Інсоляція сильніша, кондиціонування влітку працює довше.

Ціна входу висока не лише через метри. Печерськ, обмежена кількість лотів, паркінг і сервіс закладають премію, яку 168 метрів лише підкріплюють. Для людини, якій потрібен саме вид, різниця між 35-м і 47-м поверхом уже не лінійна: обрій відкривається раніше, а кожен наступний поверх додає більше логістики, ніж панорами.

З практики переглядів таких лотів рієлтори частіше чують запит не на «найвищий поверх країни», а на поверх із видом і робочим ліфтом під генератор. Рекорд висоти продає адресу в заголовку оголошення. Рішення про покупку впирається в інженерію будинку і в те, як він поводиться під час відключень.

Найвища будівля України — це 168 метрів житлової вежі на Кловському узвозі, 7, і цей статус тримається вже понад десятиліття. Gulliver лишається найбільшим за площею офісно-торговим комплексом і другим за висотою, якщо рахувати антену. Телевежа на 385 метрів — окрема категорія. Поки Sky Towers не вийде на проєктні 214 метрів і не отримає сертифікат, таблиця завершених будівель не зміниться: перший рядок і далі займає Печерськ, а не Берестейський проспект.