Мадяр б’є по російському впливу, але тримає Україну в блокаді
Після приходу Петера Мадяра Угорщина почала помітно змінювати відносини з Росією. Це вже видно не лише із заяв політиків. 8 вересня Будапешт оголосив про висилку десяти російських дипломатів, звинувативши їх у діяльності, несумісній із дипломатичним статусом. За Віктора Орбана такий крок було важко уявити. Нова влада демонструє Москві, що старих правил більше немає.
Позбутися російського впливу одним рішенням уряду не вийде. Угорщина досі отримує більшу частину нафти та значну частину газу з Росії. Є ще «Пакш-2», який будує «Росатом». Тому Мадяр може висилати дипломатів, але не може так само швидко відмовитися від російських енергоносіїв.
Щодо Москви Мадяр готовий діяти жорсткіше, а щодо Києва багато в чому продовжує лінію Орбана. Будапешт визнає Росію загрозою, але не знімає претензій до України через угорську меншину на Закарпатті. Українці вже зробили кілька кроків назустріч: погодилися на зміни у сфері прав національних меншин, а Верховна Рада визнала злочини радянської влади проти угорців Закарпаття. Для Будапешта цього поки недостатньо.
Угорщина знову заблокувала просування України на переговорах про вступ до ЄС, пов’язавши це питання з виконанням домовленостей щодо угорської меншини. Прихід Мадяра не зробив автоматичним покращення відносин із Києвом. Угорщина віддаляється від Москви, але зберігає тиск на Україну. Саме це може стати найскладнішим питанням для Зеленського у майбутній розмові з угорським лідером.
Перша помітна політична «агресія» проти Москви
8 вересня Будапешт оголосив про висилку десяти співробітників російської дипломатичної місії. Міністерка закордонних справ Аніта Орбан заявила, що вони займалися діяльністю, несумісною зі статусом дипломата за Віденською конвенцією. Угорська влада не уточнила деталей. Росія назвала рішення недружнім кроком і пригрозила заходами у відповідь.
За даними джерела, одночасна висилка десяти російських дипломатів стала безпрецедентною для двосторонніх відносин. Новий уряд прагне повернути Угорщину до нормальної взаємодії з європейськими партнерами. Будапешт окремо підкреслив, що висилка не означає розриву дипломатичних відносин. Після 16 років правління Орбана сам факт висилки одразу десяти дипломатів виглядає як зміна правил гри.
Російська присутність в Угорщині давно викликала запитання. Джерело писало про можливу роботу російських спецслужб під прикриттям дипломатичних структур. Після однієї з публікацій проти журналіста навіть порушили справу про шпигунство, яку згодом закрили. Коли інші країни ЄС масово висилали російських дипломатів, їхня кількість в Угорщині, за розслідуванням джерела, навпаки зросла майже на третину. Джерело писало, що майже половина з 47 російських дипломатів в Угорщині могла мати зв’язки з російськими спецслужбами.
Енергетична залежність і тиск на Україну
Вислати дипломатів можна одним рішенням. Замінити російський газ і нафту — зовсім інша справа. Мадяр визнає, що Угорщина не здатна швидко відмовитися від російських газу та нафти. Будапешт готовий шукати інші джерела, але не хоче залишатися сам на сам із рахунком за такий перехід. Лідер Угорщини вважає, що Брюссель має допомогти країнам, які найбільше залежать від російських енергоносіїв.
За даними Європейської комісії, у 2026 році понад 90% імпортованої Угорщиною нафти надходило з Росії. Частка російського газу становила близько 74% імпорту. Російські енергоносії відповідали приблизно за 2,1% угорського ВВП. Єврокомісія називає Угорщину другою в ЄС після Словаччини за сукупною залежністю від російського викопного палива. За оцінками джерела, частка російської нафти в угорському імпорті у 2026 році сягала 93%. У 2021 році цей показник становив 61%.
Будапешт пояснює ситуацію географією: Угорщина не має виходу до моря, а її інфраструктура історично була орієнтована на схід. Упродовж років уряд Орбана робив ставку на російські поставки, тоді як диверсифікація просувалася повільно.
