Найбагатша людина України: Рінат Ахметов і статки SCM у 2026
Рінат Ахметов утримує позицію найбагатшої людини України зі статками, які Forbes оцінює приблизно в 7,8 млрд доларів станом на березень 2026 року. Ця цифра робить його єдиним українцем із капіталом понад 5 млрд і залишає на сотні позицій попереду наступних у рейтингу.
Основою залишається група System Capital Management, де ключовими опорами виступають металургійний Metinvest і енергетичний DTEK. Попри знищення частини активів на сході та півдні, підприємства групи продовжують генерувати виручку, сплачувати податки та інвестувати у відновлення.
Шлях до цих статків пролягав через приватизацію 1990–2000-х, консолідацію гірничо-металургійних і енергетичних активів та адаптацію до умов війни, коли частина виробничих потужностей була втрачена, а фокус змістився на європейські ринки та внутрішнє відновлення.
Шлях від донецького шахтаря до контролера металургії та енергетики
Рінат Леонідович Ахметов народився 21 вересня 1966 року в Донецьку в родині шахтаря. Виріс у середовищі, де вугілля та важка промисловість задавали ритм життя міста. Вищу освіту здобув пізніше — у 2001 році закінчив Донецький національний університет за спеціальністю «маркетинг».
Підприємницька діяльність розпочалася на початку 1990-х з торгівлі вугіллям і коксом. У 1992 році разом із партнерами створив компанію ARS, яка працювала в цьому сегменті. Далі прийшли придбання підприємств із борговим навантаженням: «Азовсталь», Харцизький трубний завод, гірничо-збагачувальні комбінати в Кривому Розі. У 2000 році з’явилася System Capital Management як холдинг, що об’єднав розрізнені активи під єдине управління.
До 2006 року сформувалися два основні напрями: Metinvest для гірничо-металургійного бізнесу та DTEK для енергетики. За оцінками тих років, підприємства групи займали помітну частку в структурі української економіки. Паралельно з 1996 року Ахметов очолює ФК «Шахтар», який під його керівництвом став одним із найуспішніших клубів країни з десятками трофеїв.
Саме поєднання сировинної бази, вертикальної інтеграції та довгострокового управління дозволило перетворити регіональні активи на масштабну групу, здатну працювати і на внутрішньому, і на експортних ринках.
Як Forbes і інші рейтинги вимірюють багатство українців у 2026
Forbes публікує щорічний рейтинг мільярдерів на основі оцінки вартості активів, частки в компаніях, ринкових мультиплікаторів і ліквідності. Для українських бізнесменів застосовують дисконт, який враховує ризики країни, вплив війни та обмежену прозорість приватних компаній. Станом на березень 2026 року Ахметов посідав приблизно 477-ме місце у світовому списку з 7,8 млрд доларів.
Локальні рейтинги, наприклад NV наприкінці 2025 року, дають дещо нижчі оцінки — близько 6,6 млрд для Ахметова — через іншу методологію оцінки непублічних активів і відмінні припущення щодо ризиків. Різниця в кілька мільярдів не змінює лідерства, але показує, наскільки чутливі цифри до вибору коефіцієнтів.
За моїм досвідом аналізу публічних рейтингів багатства, розбіжності між Forbes і локальними оцінками найчастіше виникають саме через різний підхід до дисконтування активів у зоні бойових дій та оцінки вартості енергетичних і металургійних потужностей, які частково пошкоджені або працюють із перебоями.
Реальні статки також залежать від світових цін на сталь і залізну руду, тарифів на електроенергію та валютних курсів. У 2025–2026 роках часткове відновлення експорту до Європи та інвестиції у відновлення підтримали оцінку на рівні, близькому до довоєнного.
Порівняльна таблиця: хто ще входить до кола мільярдерів
У 2026 році Forbes включив до світового рейтингу сім українців зі статками понад 1 млрд доларів. Лідерство Ахметова виглядає переконливим за обсягом, тоді як інші позиції відображають різноманітність джерел капіталу — від традиційної промисловості до фінтеху.
| Місце в Україні | Ім’я | Статки (млрд USD) | Основні активи | Ключовий сектор |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Рінат Ахметов | 7,8 | SCM, Metinvest, DTEK | Металургія, енергетика |
| 2 | Віктор Пінчук | 2,8 | Interpipe, Starlight Media | Труби, медіа |
| 3 | Влад Яценко | 2,2 | Частка в Revolut | Фінтех |
| 4 | Петро Порошенко | 1,5 | Roshen | Кондитерська промисловість |
| 5–7 | Веревський, Новинський, Жеваго | по ~1,2 | Kernel, Smart Holding, Ferrexpo | Агро, металургія, видобуток |
Дані базуються на рейтингу Forbes станом на березень 2026 року. Пінчук утримує позицію завдяки трубному бізнесу та диверсифікації, Яценко зростав завдяки оцінці Revolut (близько 75 млрд у 2025 році), а Порошенко зберіг місце попри закриття частини заводів Roshen. Сукупний капітал сімки оцінюється приблизно в 17–18 млрд доларів.
На відміну від Ахметова, чиї активи переважно прив’язані до української промислової бази, статки Яценка формуються за межами країни. Це робить їх менш вразливими до локальних ризиків, але й менш пов’язаними з внутрішньою економікою.
Втрати активів і стратегія виживання під час війни
Повномасштабне вторгнення завдало прямого удару по активах SCM. Знищені або втрачені «Азовсталь» і Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча стали символами як опору, так і масштабних втрат. Раніше, з 2014 року, група вже втратила контроль над частиною підприємств на окупованих територіях.
Forbes фіксував різке падіння оцінки після лютого 2022 року — до рівня близько 4 млрд, після чого відбулося поступове відновлення до 7,8 млрд завдяки роботі підприємств у підконтрольних регіонах, експорту та інвестиціям у відновлення. За даними групи, з початку вторгнення спрямовано близько 4 млрд доларів на відбудову пошкодженої інфраструктури та модернізацію.
Стратегія включала переорієнтацію на європейські замовлення, зміцнення логістики та фокус на енергетичній безпеці через DTEK. Частина виробничих потужностей Metinvest продовжує працювати в Кривому Розі та Запоріжжі, попри обстріли. У 2026 році повідомлялося про зупинку «Запоріжсталі» після балістичної атаки, що ще раз підкреслило вразливість промислових об’єктів.
Паралельно група вийшла з медіабізнесу відповідно до законодавства про деолігархізацію, що зменшило політичний вимір активів, але не змінило промислового ядра.
Міфи та реальність навколо найбільших статків
Навколо найбільших українських капіталів циркулює кілька стійких уявлень, які не завжди відповідають доступним даним.
- Міф про повну втрату активів. Хоча частина підприємств на сході знищена або недоступна, Metinvest і DTEK продовжують працювати, сплачувати податки та інвестувати. Повна зупинка не відбулася.
- Міф про відсутність внеску в бюджет. За підсумками 2025 року підприємства SCM перерахували майже 94 млрд гривень податків і зборів — на 26 % більше, ніж у 2024-му. З початку вторгнення загальна сума перевищила 308 млрд гривень.
- Міф про «вічні» статки без адаптації. Оцінка капіталу коливалася від пікових значень понад 15 млрд до падіння нижче 5 млрд і подальшого відновлення. Вона залежить від цін на сировину та стану активів.
- Міф про ізоляцію від країни. Група залишається одним із найбільших платників податків і роботодавців у промисловості, а також реалізує програми підтримки армії та цивільних.
У практиці зіставлення даних Forbes та звітності компаній стає помітно, що реальний економічний слід вимірюється не лише оцінкою статків, а й обсягом сплачених податків, зайнятістю та інвестиціями в умовах обмеженого доступу до капіталу.
Запитання, які виникають найчастіше про найбагатшу людину України
Читачі часто шукають відповіді на конкретні питання щодо джерел капіталу, впливу війни та порівняння з іншими.
Чому Ахметов залишається першим, якщо втратив великі заводи? Оцінка базується на вартості активів, що продовжують працювати, частках у Metinvest і DTEK, а також дисконтованій вартості решти портфеля. Втрати вже закладені в падіння 2022 року, після якого відбулося часткове відновлення.
Чи є точніші дані, ніж Forbes? Публічні оцінки завжди містять припущення. Локальні рейтинги можуть відрізнятися на 1–2 млрд залежно від коефіцієнтів ризику. Консенсус щодо лідерства Ахметова зберігається.
Як війна вплинула на інші сектори його бізнесу? Енергетика DTEK зазнала пошкоджень інфраструктури, але продовжує генерацію та розподіл. Банківський ПУМБ і телеком працюють у складних умовах. Футбольний клуб «Шахтар» зберіг спортивні результати та фінансову активність.
Чи змінилася структура статків після виходу з медіа? Основна вартість залишилася в промисловості та енергетиці. Медіаактиви не були головним джерелом оцінки навіть до виходу.
Який внесок у підтримку армії? За даними групи, бізнеси SCM, Фонд Ріната Ахметова та «Шахтар» спрямували понад 13,5–14,6 млрд гривень на допомогу військовим і цивільним за період повномасштабної війни, включно з ініціативою «Сталевий фронт».
Внесок у бюджет, зайнятість і підтримку країни
Підприємства групи залишаються значними платниками податків. У 2025 році сплачено майже 94 млрд гривень — помітний приріст порівняно з попереднім роком. Капітальні інвестиції того ж року сягнули майже 60 млрд гривень, значна частина яких пішла на відновлення пошкодженої інфраструктури та посилення безпеки виробництв.
Зайнятість у Metinvest і DTEK обчислюється десятками тисяч працівників. DTEK позиціонується як один із найбільших приватних інвесторів в енергетику з обсягом вкладень понад 12 млрд євро з 2005 року. Metinvest у 2024 році звітував про виручку понад 8 млрд доларів.
Підтримка реалізується як через прямі поставки техніки, бронежилетів, бліндажів і дронів у межах «Сталевого фронту», так і через програми Фонду для цивільних і ветеранів. Forbes раніше відзначав допомогу на рівні 150 млн доларів і виробництво близько 200 тисяч бронежилетів; пізніші звіти групи фіксують вищі сукупні обсяги.
Чек-лист для тих, хто хоче розібратися в рейтингах багатства
Щоб правильно читати оцінки статків українських мільярдерів, варто перевірити кілька пунктів.
- Уточнити дату зрізу — оцінки Forbes зазвичай прив’язані до березня, тоді як локальні рейтинги можуть виходити в інший час.
- Зрозуміти методологію: чи враховано дисконт за країновий ризик і стан активів у зоні бойових дій.
- Порівняти кілька джерел — розбіжності в 10–20 % для приватних компаній є нормальними.
- Відокремити оцінку статків від реальних грошових потоків і сплачених податків.
- Звернути увагу на динаміку: падіння 2022 року та подальше відновлення краще показують стійкість, ніж разовий зріз.
- Перевірити, чи активи переважно українські чи глобальні — це впливає на вразливість до локальних подій.
Такий підхід допомагає не плутати ринкову оцінку з ліквідними коштами і бачити, як війна, ціни на сировину та інвестиції змінюють позиції з року в рік.
Що змінює концентрація капіталу для економіки України
Наявність кількох великих промислових груп означає, що значна частина експортної виручки, зайнятості в металургії та енергетики зосереджена в обмеженому колі компаній. Це дає масштаби для інвестицій і податкових надходжень, але створює залежність від стану окремих активів і світової кон’юнктури.
Водночас поява в рейтингу представників фінтеху на кшталт Яценка показує, що нові джерела капіталу формуються поза традиційною промисловістю. Їхній внесок у внутрішній бюджет поки менший, зате вони менш залежні від фізичної інфраструктури всередині країни.
Для початківців корисно бачити, що великі статки в Україні історично виростали з приватизації та консолідації активів, а не з венчурного фінансування. Для досвідчених читачів важливо відстежувати, як групи адаптують виробничі ланцюги, переорієнтовують експорт і інвестують у відновлення під час тривалої війни. Ці процеси визначають, чи залишиться промислова база конкурентною на європейському ринку після завершення активної фази бойових дій.
