Безробіття в уражених регіонах може зрости до 26%
Реальне безробіття в регіонах, які найбільше потерпають від російських ударів і зупинки великих підприємств, до кінця року може сягнути 24–26%. Такий прогноз озвучили голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський та економіст Олег Пендзин. Водночас цей сценарій не означає неминучого масового безробіття на рівні всієї країни.
Проблеми з роботою, за їхніми оцінками, посиляться насамперед там, де одночасно діють атаки на промисловість і розрив виробничих ланцюгів. Експерти також очікують посилення внутрішньої міграції до центральних і західних областей та зростання числа зареєстрованих безробітних.
Зупинка заводу б’є по тисячах суміжних працівників
Ключовою загрозою Забловський називає руйнування промислової та логістичної інфраструктури. Велике підприємство тримає не лише власний штат. Навколо нього працюють перевізники, ремонтники, постачальники сировини, залізничники, сервісні компанії та малий бізнес.
«Коли російський дрон спалює черговий склад чи зупиняється завод-гігант, відразу зникає робота для тисяч людей», — пояснює Забловський. Особливо вразливою залишається металургія: збої на великих майданчиках одразу відчувають рударі, залізничники та ремонтники.
Частину людей не звільняють одразу, а переводять у вимушений простій. Підприємство зберігає персонал, але доходи працівників суттєво падають. Далі удар доходить до малого бізнесу. Зупинка будівництва чи великих торговельних об’єктів скорочує замовлення для виробників меблів, будматеріалів, вікон, дверей і металоконструкцій.
Менше роботи отримують перевізники та сервісні компанії. Падіння доходів на великих заводах зменшує витрати в магазинах, кафе, салонах і на розвагах. Бізнес ріже витрати, відмовляється від найму, а в найскладніших випадках починає звільнення. Так локальна зупинка поступово перетворюється на кризу місцевого ринку праці.
За оцінкою Забловського, за останні два місяці кількість реальних звільнень у торгівлі та сфері послуг могла зрости приблизно на 12–15%. Ці галузі чутливі до скорочення споживчих витрат: люди, які втратили роботу, перейшли на простій або отримують менше, насамперед відкладають необов’язкові покупки.
Окремою проблемою лишаються атаки на складську та логістичну інфраструктуру. Зі складом пов’язані водії, логістичні компанії, виробники, фермерські господарства, охоронні та ремонтні підприємства. Пошкодження логістичних центрів продовольчих компаній, зокрема, означає менше роботи для водіїв вантажівок-рефрижераторів.
Міграція, молодь і контрактна служба
Серед груп ризику економісти називають молодих працівників. Значна частина молоді зайнята в торгівлі, громадському харчуванні, обслуговуванні та маркетингу — сферах, які швидше реагують на спад. Такі місця скорочують раніше, ніж персонал стратегічних виробництв. Працівники з невеликим досвідом також програють у конкуренції за обмежені вакансії.
Найтривожніший прогноз стосується регіонів, де економіка безпосередньо потерпає від бойових дій, атак на підприємства та зупинки виробництва. До Нового року рівень реального безробіття там, за оцінкою Забловського, може зрости до 24–26%.
Пендзин очікує, що до кінця року більше людей із прифронтових територій переїжджатимуть до центральних і західних областей. Причини одночасно безпекові та економічні: якщо підприємство стало, а нової вакансії в місті немає, стимул до переїзду посилюється. Разом із цим зростає попит на житло, соціальні послуги, місця в школах і дитячих садках. Проблеми одного регіону частково переносяться на інші області.
Економіст також прогнозує помітне збільшення офіційно зареєстрованих безробітних. Якщо хвиля скорочень посилиться, більше українців звертатимуться до центрів зайнятості за вакансіями, перенавчанням і державною підтримкою.
Ще одним можливим наслідком називають зростання інтересу до контрактної служби у Збройних силах України. За оцінкою Пендзина, це може стосуватися насамперед громадян із технічними та робітничими спеціальностями. Війську потрібні не лише бійці бойових спеціальностей: є попит на ремонт, технічне забезпечення та логістику. Затребуваними можуть бути слюсарі, зварювальники, водії та інші фахівці для підрозділів забезпечення.
Попри песимістичні оцінки, про гарантоване масове безробіття в усій Україні говорити не варто. Найбільший ризик — для територій, де одночасно діють кілька негативних факторів.
За даними джерела, середня зарплата в Україні у серпні 2026 року становила 31 892 грн, або близько 24 557 грн після ПДФО та військового збору. За місяць вона зменшилася на 1,1%, за рік зросла на 23,1%. Найбільше платили у сфері інформації та телекомунікацій — 79 170 грн, найменше в освіті — 19 109 грн. Борги із зарплат станом на 1 вересня сягнули 3,8 млрд грн.
